Pak 36(r) () — німецька 76.2-мм протитанкова гармата, що використовувалася вермахтом у ході Другої світової війни. Гармата являла собою глибоку модернізацію трофейних радянських 76-мм дивізійних гармат зразка 1936 року (Ф-22), які були захоплені німецькими військами на першому етапі німецько-радянської війни.

Історія На ранніх етапах операції «Барбаросса» німці захопили велику кількість (приблизно 1300) радянських 76-мм дивізійних гармат зразка 1936 року (Ф-22). Ця радянська гармата мала потужні характеристики і запас міцності; також спочатку передбачалося використовувати більш потужний снаряд, ніж той, який згодом був прийнятий на озброєння. Водночас в ролі протитанкового засобу конструкція артилерійської системи мала деякі певні недоліки: щит був занадто високий, розміщення двох членів обслуги не було зручним, а прицільна система більше лічила саме під роль дивізійної польової гармати Ф-22. Продемонструвавши значну ощадливість, німецькі інженери змогли швидко модифікувати Ф-22, і згодом гармата була прийнята на озброєння вермахту у первісному вигляді як FK 296(r). Наприкінці 1941 року німецькі інженери розробили програму модернізації цих гармат. Початкові модифікації, що привели гармату до стандарту FK36 (r), включали: видалення верхньої частини щита та використання обрізків броні для накладання їх на нижню частину щита й відповідно його зміцнення розточування камори для стрільби потужнішим зарядом. Радянська гільза мала довжину 385,3 мм та діаметр фланця 90 мм, нова німецька гільза мала довжину 715 мм з діаметром фланця 100 мм відповідно. Обсяг метального заряду зріс у 2,4 рази установка дулового гальма для зменшення сили віддачі, яка відповідно зросла перенесення рукояток приводів наведення зброї однією сторону з прицілом зменшення кута піднесення (з 75 ° до 18 °) модернізація противідкатних пристроїв, зокрема відключення механізму змінного відкату розробка та випуск нового боєкомплекту заміна радянського прицілу на німецький протитанковий прицільний блок типу Pak 38 (який включав стандартний оптичний телескопічний приціл ZF3x8 і резервний відкидний металевий приціл. Як і Pak 40 і Pak 97/38, на прицілі було передбачено пристрій для установки непрямого прицілу — Aushilfsrichtmittel 38 (ARM38).

У квітні 1942 року на фронт почали надходити перші перероблені протитанкові гармати Pak 36(r). За цей рік німці переробили 358 гармат, у 1943 році — 169 і в 1944 — 33. Крім цього, ще 894 гармати було модифіковано для подальшого їхнього монтування на САУ. Надходження гармат, що буксирувалися, здійснювалася до весни 1943, гармат для САУ — до січня 1944, після чого виробництво було закінчено через вичерпання запасу трофейних радянських гармат.

76,2-мм протитанкова гармата Pak 36(r) існувала як мінімум у 3 модифікаціях — варіант, що буксирується, і 2 варіанти, призначені для установки на САУ: 7,62cm Panzerjägerkonone 36 — буксирувана; 7,62cm Panzerjägerkanone 36 (Pz. Sfl 1) — установка для САУ Marder II; 7,62cm Panzerjägerkanone 36 (Pz. Sfl 2) — установка для САУ Marder III.

Характеристики боєприпасів до гармати

Номенклатура боєприпасів Тип Позначення Вага снаряду, кг Вага ВР, г Початкова швидкість, м/с Дальність, м Каліберні бронебійні снаряди Бронебійно-трасуючий гостроголовий з бронебійним та балістичним наконечниками 7,62 cm Pzgr. 39 rot 7,60 20 (24) 740 4000 Підкаліберні бронебійні снаряди Бронебійно-трасуючий «некотушкового» типу (сердечник у каліберному корпусі) 7,62 cm Pzgr. 40 3,9 (4,065) нет 990 700 Кумулятивні снаряди Кумулятивний 7,62 cm Gr. 38 Hl/B 4,62 510 450 1000 Кумулятивний 7,62 cm Gr. 38 Hl/С 5,05 510 450 1000 Осколково-фугасні снаряди Осколково-фугасний 7,62 cm Sprgr. 39 6,25 550 + 35 550 10000

Таблиця бронепробивності для Pak 36(r) Гостроголовий із захисним та балістичними наконечниками каліберний бронебійний снаряд 7,62 cm Pzgr.39 Дальність, м Кут зустрічі 60°, мм Кут зустрічі 90°, мм 457 98 120 915 88 108 1372 79 97 1829 71 87 Підкаліберний бронебійний снаряд 7,62 cm Pzgr.40 Дальність, м Кут зустрічі 60°, мм Кут зустрічі 90°, мм 457 118 158 915 92 130 1372 71 106 Наведені дані стосуються німецької методики виміру спроможностей щодо пробиття. Водночас, ці показники бронепробивності можуть певною мірою відрізнятися у разі використання різних партій снарядів та різної технології виготовлення броні

Зброя схожа за ТТХ та часом застосування 75-мм гармата F.R.C Modèle 1935 76-мм протитанкова гармата QF 17-pounder 75-мм гармата 75/32 modello 37 76-мм протитанкова гармата Reșița Model 1943 76-мм дивізійна гармата зразка 1939 року (УСВ) 76-мм дивізійна гармата зразка 1942 року (ЗІС-3) 75-мм протитанкова гармата Pak 40 76-мм протитанкова гармата M5 75-мм безвідкатна гармата М20

Див. також 76-мм дивізійна гармата зразка 1936 року (Ф-22) 8-см польова гармата М.5 76-мм гірська гармата зразка 1909 року 76-мм корабельна гармата QF 12-pounder 12 cwt 76-мм гірська гармата зразка 1938 року 76-мм танкова гармата зразка 1938/39 років (Л-11)

Примітки

Бібліографія D 183 — 7,62cm Panzerjägerkonone 36, 7,62cm Panzerjägerkanone 36 (Pz. Sfl 1) 7,62cm Panzerjägerkanone 36 (Pz Sfl 2).- Beschreibung, Bedienung und Behandlung. OKH/Heereswaffenamt, Berlin 1942 (Gun manual). H.Dv. 481.85 — Merkblatt für die Munition der 7,62 cm Panzerjägerkanone 36 (7,62 cm Pak.36), Berlin 11.6.1942 (Ammo description). Karl R. Pawlas — Die 7,62 cm Pak 36, «Waffen Revue» No. 84/1992, Journal-Verlag, Nürnberg. Gander, Terry and Chamberlain, Peter. Weapons of the Third Reich: An Encyclopedic Survey of All Small Arms, Artillery and Special Weapons of the German Land Forces 1939—1945. New York: Doubleday, 1979 Hogg, Ian V. German Artillery of World War Two. 2nd corrected edition. Mechanicsville, PA: Stackpole Books, 1997 ISBN 1-85367-480-X А. Широкорад. Бог войны Третьего рейха. — М.: АСТ, 2002. — 576 с.: 32 л. ил. с. — ISBN 5-17-015302-3 А. Иванов. Артиллерия Германии во Второй мировой войне. — СПб.: Нева, 2003. — 64 с. — ISBN 5-7654-2634-4.