Петро Михайлович Капралов (вересень , селище Карсун Симбірської губернії, тепер Ульяновської області, Російська Федерація — , місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч органів держбезпеки, міністр державної безпеки Литовської РСР, генерал-майор. Депутат Верховної ради СРСР 3-го скликання.
Біографія Народився в родині селянина-середняка. У 1919 році закінчив трикласну початкову школу в селищі Карсун.
У травні 1921 — травні 1922 року — продавець газет Карсунського повітового комітету РКП(б) Симбірської губернії. У травні 1922 — жовтні 1924 року — кур'єр-телефоніст Карсунського повітового комітету РКП(б). З жовтня 1924 до листопада 1925 року навчався на курсах, був секретарем Карсунського повітового комітету Товариства друзів повітряного флоту.
У листопаді 1925 — вересні 1928 року — курсант Червонопрапорної військової піхотної школи РСЧА імені Леніна в Ульяновську.
Член ВКП(б) з липня 1927 року.
У вересні 1928 — квітні 1933 року — контролер морського контрольно-пропускного пункту, начальник прикордонної застави 52-го Сахалінського прикордонного загону Повноважного представництва ОДПУ по Далекосхідному краю. У квітні — жовтні 1933 року — командир дивізіону, в.о. командира 3-го залізничного полку ОДПУ міста Нікольск-Усурійський.
У жовтні 1933 — травні 1935 року — слухач Вищої прикордонної школи ОДПУ-НКВС СРСР.
У травні 1935 — червні 1938 року — начальник Армавірської школи молодшого командного складу, начальник штабу 59-го залізничного полку НКВС у Ростові-на-Дону.
У червні 1938 року вступив до Московського інституту сходознавства на факультет турецько-французької мови. У лютому 1940 року був відкликаний з інституту, закінчив два курси.
У лютому — травні 1940 року — помічник командира 32-го окремого батальйону особливого загону прикордонних військ НКВС, брав участь у радянсько-фінській війні. З 20 травня 1940 до серпня 1941 року перебував у резерві 5-го відділу ГУДБ НКВС СРСР на посаді оперуповноваженого.
14 — 22 серпня 1941 року — старший оперуповноважений 1-го відділення 7-го відділу Управління особливих відділів НКВС СРСР. 22 серпня 1941 — 30 червня 1942 року — старший оперуповноважений, заступник начальника 2-го відділення 6-го відділу Управління особливих відділів НКВС СРСР. 30 червня 1942 — 29 квітня 1943 року — начальник 1-го відділення 6-го відділу Управління особливих відділів НКВС СРСР. 7 червня 1943 — 26 липня 1944 року — заступник начальника відділу контррозвідки СМЕРШ Народного комісаріату оборони СРСР.
26 липня 1944 — 1 березня 1947 року — заступник народного комісара (з 1946 року — міністра) внутрішніх справ Литовської РСР. Одночасно, 15 березня 1946 — 1 березня 1947 року — начальник Управління боротьби з бандитизмом МВС Литовської РСР.
1 березня 1947 — 20 квітня 1949 року — заступник міністра державної безпеки Литовської РСР. Одночасно, 1 березня 1947 — 1 жовтня 1948 року — начальник Управління «2-Н» МДБ Литовської РСР.
20 квітня 1949 — 31 березня 1952 року — міністр державної безпеки Литовської РСР.
31 березня 1952 — 16 березня 1953 року — начальник Управління МДБ по Приморському краю.
16 березня 1953 — 26 березня 1954 року — начальник Управління МВС по Приморському краю.
26 березня 1954 — 3 лютого 1956 року — начальник Управління КДБ при РМ СРСР по Орловській області.
21 березня 1956 року звільнений з органів КДБ у відставку через хворобу з правом носіння військової форми одягу. Проживав на пенсії в Москві.
Помер у 1964 році. Похований в Москві на Рогозькому цвинтарі.
Звання старший лейтенант (16.07.1936) капітан (17.09.1937) майор (13.03.1940) старший лейтенант державної безпеки (20.09.1941) капітан державної безпеки (30.04.1942) підполковник державної безпеки (11.02.1943) полковник державної безпеки (3.06.1944) комісар державної безпеки (16.02.1945) генерал-майор (9.07.1945)
Нагороди два ордени Леніна (20.07.1950, 24.11.1950) два ордени Червоного Прапора (12.05.1945, 24.08.1949) орден Вітчизняної війни ІІ ст. (8.04.1947) орден Кутузова ІІ ст. (31.05.1945) два ордени Червоної Зірки (14.04.1943, 3.11.1944) медаль «За оборону Москви» (1943) медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945) дві медалі знак Заслужений працівник НКВС (22.03.1946)
Джерела Петров Н. Кто руководил органами государственной безопасности, 1941—1954: справочник. М., 2010. Капралов Пётр Михайлович
Примітки