Мода 1970-х була про індивідуальність. На початку 1970-х років Vogue проголосив «Зараз у модній грі немає правил». Звичайні речі включали міні спідниці, низьки спідниці, які популяризували хіпі, вінтажний одяг 1950-х і раніше, а також андрогінні стилі глем-року та диско, які ввели туфлі на платформі, яскраві кольори, блиск і атлас.

Нові технології принесли прогрес у виробництво за рахунок підвищення ефективності, підвищення стандартів, масового виробництва і одноманітності. Загалом найвідомішим силуетом середини та кінця 1970-х була обтягуюча верхнья частина одягу та вільний низ. У 1970-х роках також народився байдужий, антиконформістський підхід до моди, який складався зі светрів, футболок, джинсів і кросівок. Французький дизайнер Ів Сен-Лоран і американський дизайнер Холстон спостерігали та сприйняли зміни, що відбувалися в суспільстві, особливо величезне зростання прав жінок і молодіжної контркультури. Вони успішно адаптували свою естетику дизайну, щоб пристосуватись до змін, до яких прагнув ринок.

Найвідомішими моделями 1970-х були Лорен Хаттон, Марго Хемінгуей, Беверлі Джонсон, Джіа Каранджі, Дженіс Дікінсон, Шеріл Тігс, Джеррі Холл та Іман.

Жінки

Початок 1970-х (1970–73)

Одяг гіпі

1970-ті почалися з продовження моди на одяг гіпі з 1960 -х, надаючи виразний етнічний колорит. Популярна жіноча мода початку 1970-х включала сорочки Tie dye, мексиканські «селянські» блузки, угорські блузки з народною вишивкою, пончо, накидки та військовий одяг. Нижній одяг для жінок у цей час включав бриджи, гаучо, потерті джинси, спідниці міді та максі сукні довжиною до щиколотки. Одяг хіпі в цей час виготовлявся в надзвичайно яскравих кольорах, а також з індіанськими та квітковими візерунками. Жіночі аксесуари хіпі початку 1970-х включали чокери, нашийники для собак, прикраси для шиї ручної роботи та аксесуари з природних елементів, таких як дерево, черепашки, каміння, пір'я, індійський бісер і шкіра. Все це замінило стандартні прикраси. Унісекс-хіпі-аксесуари включали пов'язки на голову, капелюхи, balumba balls, струмені шарфи, біркенштоки та черевики на товстій підошві або платформі.

Гламур

Попри те, що одяг хіпі був широко розповсюджений, він був прийнятий не всіма. Багато жінок все ще продовжували одягатися в більш гламурний одяг, натхненний гламуром кінозірки 1940-х років. Інші жінки просто взяли просту повсякденну моду або поєднали новий одяг з ретельно підібраним секонд-хендом або вінтажним одягом 1930-х, 1950-х і 1960-х років. Більш прості тенденції початку 1970-х для жінок включали приталені блейзери (випускаються з безлічі тканин разом з широкими лацканами), довгі та короткі сукні, міні-спідниці, вечірні максі сукні, надзвичайно короткі, облягаючі шорти в поєднанні з обтягуючими футболками, сумісні вбрання, які були майже ідентичні один одному і штани-кльош. Для цього стилю одягу найчастіше використовувалися пастельні кольори, такі як ліловий, персиковий, яблучно-зелений, рожевий, жовтий, білий, пшеничний, верблюжий, сірий і блакитний. Іржа, мандарин, мідь, лісова зелень і фісташка ставали все більш популярними з 1973 року. Светри були величезним феноменом на початку 1970-х років, часто про вбрання судили виключно за светром. Вони розділилися на багато стилів, таких як пальто-светри, светри-сукні, светри в підлогу і навіть светри-костюми. Багато з них були оброблені хутром, особливо штучним. Масштабні кардигани з шалевим коміром, підперезані поясом, часто коричнево-білі, були також звичним явищем. Гламурні жіночі аксесуари початку 1970-х включали капелюхи або тюрбани, перлинні сережки, намиста, браслети, горжетки з пір'я, капелюхи з чорною вуалью, сабо, танкетки, платформи на корковій підошві та масивні високі підбори. Золоті ланцюжки, сережки із золотими ґудзиками та затискачі зі стразами знову стали популярними в 1973 році після кількох років саморобних прикрас. На початку 1970-х чоботи були на піку своєї популярності, який починався з середини 1960-х. Жінки мали чоботи на будь-який випадок, причому в магазинах продавалася велика різноманітність моделей за доступними цінами. Незважаючи на широку різноманітність, найпопулярнішими були чоботи Go-go, зморшкувані чоботи з м'яким блиском, чоботи-стрейчі та бабусині чоботи (чоботи на шнурівці в стилі 1920-х років, які закінчувалися трохи нижче колін).

Середина 1970-х (1974–76)

Повсякденні образи

З 1974 року футболка більше не вважалася нижньою білизною. У той час футболки виготовлялися у складних дизайнах, таких як гасла, спортивні команди та інші стилі. Приблизно в той же час більш вільні сорочки початку 1970-х років змінилися приталеними топами. До середини 1970-х років стиль хіпі повністю зник, хоча невимушені образи залишилися. У середині 1970-х років жінки носили светри, футболки, кардигани, кімоно, графічні футболки та светри, джинси, хакі, гаучо, робочий одяг та вінтажний одяг. Приблизно в 1976 році повсякденна мода прийняла паризький селянський образ. Він включав накидки, тюрбани, пухкі спідниці та сорочки з розширеними рукавами. У середині 1970-х аксесуари, як правило, не носили, використовуючи мінімалістичний підхід до моди, подібний до 1950-х. Маленькі шкіряні сумки через плече жінки носили всюди, а серед популярного взуття були Мері Джейнс, чоботи до колін із заокругленими носами, туфлі на платформі та сандалі, біркенштоки та лофери. Незважаючи на відсутність аксесуарів, кільце настрою було великим трендом у середині 1970-х.

Активний одяг

Починаючи з 1975 року, жіночий активний одяг з чистим кроєм набирає все більшої популярності. Найбільшим фенеменом цієї тенденції став комбінезон, популярний з 1975 року та пізніше. Комбінезони майже завжди були розкльошеними на ногах, а рукави варіювалися від повністю без рукавів до надзвичайно довгих рукавів-дзвіночків. Інші тенденції спортивного одягу включали спортивні костюми, сорочки туніки, укорочені топи, топи, світшоти, хугери, штани з низькою посадкою та костюми для відпочинку. Це тривало до 1980-х років. Аксесуари в той час були менш важливими, але два дуже бажані: кросівки та тенісні пов'язки.

Індивідуальні фасони

Оскільки в середині 70-х зріс рівень розлучень і зменшилася кількість шлюбів, жінки були змушені працювати, щоб утримувати нуклеарну сім'ю. Поступове збільшення жіночої робочої сили змінило шопінг і моду. Працюючі жінки ходили за покупками у вихідні та ввечері. Фемінізовані чоловічі ділові костюми, такі як приталені жакети, спідниці міді та приталені блузки, були їхнім вибором для «одягу для успіху».

Починаючи з 1975 року, жіночий напівофіційний одяг став більш скроєним і виразним. Це включало багато багатошаровості: жінки одягали дві блузки одночасно, кілька светрів, штани під сукнями -туніками та джемпери, які одягали поверх довгих приталених суконь. У 1970-х роках також були представлені деякі з найскандальніших суконь, які до того моменту носили публічно в американській історії. Інший одяг, який носять у цьому стилі, включає замшеві пальто, полупальто, блейзери, светри з вирізом, спідниці-олівці, сукні з відкритою спиною, сукні з дуже низьким вирізом, штани-палаццо, сукні-трубовки, вечірні сукні, сукні-піджаки, і брючні костюми в тонку смужку. У жіночих сукнях середини 1970-х років переважали пастельні тони, але також поширені азійські візерунки. Аксесуари для більш офіційного стилю включали туфлі на високих підборах (як низькі, так і високі, переважно на товстих підборах), тюрбани та шкіряні сумки через плече. Черевики продовжили свою популярність у середині 1970-х років. Ця тенденція поширилася на інші стилі, зокрема на танкетку (можливо, найпопулярніше жіноче взуття середини 1970-х). Черевики стали круглішими, товстішими, важчими та товстішими, і були дорожчими, ніж на початку 1970-х. Популярні чоботи середини 1970-х включали чоботи на танкетці, ботильйони, черевики на платформі та ковбойські чоботи. Колекція A/W Haute Couture «Opium Collection» від французького дизайнера Іва Сен-Лорана була натхненна китайською культурою та історією.

Стиль диско

Жанр диско-музики породив власне захоплення модою в середині і наприкінці 1970-х. Молоді люди збиралися в нічних клубах, одягнені в новий диско-одяг, який був покликаний показати тіло і сяяти під вогнями танцполу. Мода на дискотеку представляла модний одяг з штучних матеріалів. Найвідомішим диско-образом для жінок була сукня з трикотажним покриттям, сукня довжиною до колін із затиснутою талією. Вона стала надзвичайно популярним елементом, оскільки підходила до ряду різних типів фігури та розмірів, і її можна було носити як в офіс вдень, так і в нічні клуби та дискотеки вночі. Диско-мода загалом була натхненна одягом початку 1960-х років. Жінки носили одяг для дискотеки: топи, сорочки з вирізом з блискітками, блейзери, короткі шорти з спандексу, вільні штани, облягаючі штани з спандексу, максі-спідниці та сукні з довгими розрізами на стегнах, сукні з джерсі, бальні та вечірні сукні. Взуття варіювалося від чобіт до коліна до підборів, але найчастіше носили туфлі з товстими підборами і які часто виготовлялися з прозорого пластику.

Кінець 1970-х (1977–79)

Розслаблений одяг

У 1977 році мода стала більш мішкувата. Це викликало багато суперечок, оскільки жінки з підтягнутою фігурою скаржилися на те, що не можуть хизуватися ними, а більш товсті жінки скаржилися, що вільний одяг робить їх ще більшими. Щоб компенсувати це, стало модним показувати більше відкритих частин тіла. Це призвело до того, що сорочки розстібалися, рукави закочувалися, а топи були без бретелей, прозорими та мереживними. Блискучі атласні та золоті кольори також використовувалися, щоб компенсувати відсутність більш щільного одягу. У 1978 році фасони стали пишнішими, з наплечниками, більш вузькими спідницями та вужчими лініями талії. У результаті вийшов силует перевернутий трикутник, він був позитивно сприйнятий широкою публікою. До 1977 року штани були лише трохи розкльошені, а іноді й зовсім не розкльошені. Жіноча мода наприкінці 1970-х включала сорочки та светри з вирізом, брючні костюми, спортивні костюми, сарафани, які носили з обтягуючими футболками, топи без бретелей, сорочки з низьким вирізом, кардигани, велюрові сорочки, туніки, халати, укорочені топи, топи, вишиті жилети та джинси, спідниці до колін, вільні атласні штани, дизайнерські джинси, брюки-кюлоти, дайзі дюки та тенісні шорти. Це тривало до 1980-х років. Аксесуари включали шарфи, золоті прикраси, квіти, ботильйони, капелюхи в стилі 1940-х років (часто нахилені), вузькі та широкі ремені, горжетки, рукавички з браслетами, босоніжки на підборах, мюлі, туфлі на щиколотках, лямки на талії. Яскравий колір майже повністю вийшов з моди наприкінці 1970-х років, і повернулися земляні тони, такі як коричневі, світло-блакитні, коричневі, сірі, білі та чорні. Наприкінці 1970-х років нестямність до чобіт охолола, але вони залишалися популярними, особливо взимку. На той момент вони стали менш яскравими, і в основному були чорного, коричневого або бордового кольору. Найпопулярніші чоботи були заввишки до колін або сягали середини ікри і виготовлялися зі шкіри, замші, уретану або гуми. Носки були закруглені, а збоку — блискавки. Підошва зазвичай бул лише 2–4 дюйма, а підбори іноді були навіть плоскими. Жінки продовжували носити туфлі на танкетці та ботильйони, а також чоботи до коліна з товстими підборами кітен. У Пакистані, Афганістані та Ірані багато ліберальних жінок носили короткі спідниці, сукні хіпі з квітковим принтом, брюки-кльош і виходили на публіку без хіджабу. Ситуація змінилася після військової диктатури в Пакистані, уряду моджахедів в Афганістані та іранської революції 1979 року, коли повернувся традиційний консервативний одяг, включаючи абая, джилбаб і нікаб.

Цільні купальники

У 1977 році американська актриса Фарра Фосетт популяризувала суцільний купальник, який, у свою чергу, започаткував тренд на майо. Це був сексуальний, обтягуючий купальник з глибоким декольте та високими вирізами, який носили молоді жінки та дівчата замість бікіні, хоча він не повністю замінив останнє. Це тривало до 1980-х років.

Брючний костюм