Олександр Вікторович Уваров (, 13 січня 1960, Орєхово-Зуєво, Московська область) — радянський і російський футболіст, воротар, тренер, майстер спорту СРСР (1985).

Виступав, зокрема, за клуби «Динамо» (Москва) та «Маккабі» (Тель-Авів), а також національну збірну СРСР.

Клубна кар'єра

«Динамо» (Москва) Народився 13 січня 1960 року в місті Орєхово-Зуєво, Московська область. Вихованець груп підготовки при орєхово-зуєвській команді «Знамя Труда» та московській СДЮШОР «Динамо». Закінчив Орєхово-Зуєвський текстильний технікум за спеціальністю технік теплотехнічного обладнання промислових підприємствАлександр Уваров: Сам убедил дочку пройти службу в израильской армии, де його викладачем був Василь Чавкін — колишній гравець клубу «Знамя Труда».

У 1981 році Уваров був запрошений до основної команди «Динамо». 12 серпня 1981 року, у домашній грі проти ленінградського «Зеніту», вийшов на заміну Миколі Гонтарю на 76-й хвилині. Команда програвала з рахунком 0:2, до кінця гри результат не змінився. У 1982 році головний тренер «Динамо» В'ячеслав Соловйов вже більше довіряв Уварову — 1-а гра в сезоні для нього припала на 2-й тур, і знову це був матч проти «Зеніту», і знову результат був 0:2. Загалом у сезоні провів 15 ігор, пропустив 23 м'ячі.

У 1983—1987 роках йому довіряли менше — проводив за сезон не більше 10 матчівСтатистика на footbook.ru.

Першим воротарем «Динамо» став лише 1990 року, того ж року викликаний до збірної СРСР і поїхав на чемпіонат світу 1990 року.

«Маккабі» (Тель-Авів) B 1991 року на нього вийшло керівництво ізраїльського клубу «Маккабі» (Тель-Авів). Спочатку Уваров відмовлявся від пропозицій, але після особистого приїзду до Москви тренера «Маккабі» Авраама Гранта та розмови з Миколою Толстих, з якої він зрозумів, що в «Динамо» та збірній на нього особливо не розраховують, вирішив їхати до ІзраїлюЭкс-вратарь сборной СССР Александр Уваров: «Я остался православным». У «Маккабі» вирушив разом з екс-гравцем «Торпедо» Олександром ПолукаровимИнтервью Российской газете. У новій команді їх зустріли тепло та дали зрозуміти, що на них повністю розраховують. Контракт було підписано на 10 місяців.

Дебют за нову команду у чемпіонаті припав на 1 тур, на домашню гру з «Бейтаром» з Єрусалиму, що відбулася 14 вересня 1991 року. Гра складалася вдало, «Маккабі» вів 2:0, проте з 86-ї хвилини все змінилося — «Бейтар» забив 3 м'ячі поспіль, а Полукаров був вилучений з поля. Декілька турів Уваров також грав невпевнено — у чотирьох наступних матчах він пропустив 9 м'ячів. Проте надалі гра у воротаря налагодилася, знайшлося порозуміння з партнерами, і «Маккабі» став стабільно перемагати у чемпіонаті. Зрештою, за 4 тури до кінця чемпіонату клуб забезпечив собі чемпіонський титул. Крім того, був шанс зробити дубль — «Маккабі» вийшов у фінал Кубка Ізраїлю. Проте у фіналі «Маккабі» поступився у додатковий час «Хапоелю» з Петах-Тікви 1:3. Тим не менш, за підсумками сезону визнаний найкращим легіонером чемпіонату.

Перед сезоном 1992/93 клуб переуклав контракт з Уваровим, на його прохання залишили в команді і Полукарова. Договір було укладено на 3 роки. У сезоні 92/93 «Маккабі» дебютував у єврокубках, де провів 4 гри. У домашньому чемпіонаті захистити чемпіонський титул не вдалося — «Маккабі» поступився єрусалимському «Бейтару», посівши 2-е місце. У наступному сезоні «Маккабі» також залишився на 2-му місці, проте зумів взяти Кубок Ізраїлю.

У сезоні 1994/95 клуб не залишив шансів своїм суперникам, і Уваров вдруге став чемпіоном Ізраїлю. Команда повторила це досягнення і наступного сезону. Уваров того року не пропустив жодної гри клубу і був визнаний найкращим футболістом ізраїльського чемпіонату.

У команді росіянин грав ще 4 сезони. Останню гру провів 13 травня 2000 проти єрусалимського «Бейтара» Лучший легионер Израиля завершает карьеру в 40 лет.

Виступи за збірну 1990 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної СРСР.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1990 року в Італії. Після програшу збірної СРСР першого матчу на чемпіонаті 0:2 збірній Румунії, де основним воротарем був Рінат Дасаєв, Уваров провів два наступні матчі групового турніру з Аргентиною (0:2) і Камеруном (4:0). Після «мундіалю» став одним із основних воротарів збірної СРСР, поки грав на батьківщині.

Під час чемпіонату Європи 1992 року Уваров не був включений до заявки збірної СНД: тоді заявка збірних команд могла включати лише 20 футболістів, що передбачало присутність у ній лише двох воротарів — у збірній цими двома воротарами стали Дмитро Харін та Станіслав Черчесов. Проте Уваров мав офіційний статус резервного воротаря.

Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 2 роки, провів у її формі 11 матчів, пропустивши 8 голів.

Тренерська кар'єри Після закінчення ігрової кар'єри працював тренером воротарів «Маккабі» та збірної Ізраїлю з футболу. У 2003 році отримав ізраїльське громадянство. Перед Днем Незалежності в 2004 році відмовився входити до числа видатних спортсменів, яким була честь запалити святковий сигнальний вогонь, через зауваження колишньої дзюдоїстки Яель Арад (яка завоювала першу в історії країни олімпійську медаль), що натякала на російське походження УвароваБиография Уварова. У 2018 році пішов з посади тренера воротарів та очолив молодіжну команду «Маккабі»Последний голкипер сборной СССР по футболу покинул пост тренера вратарей «Маккаби» .

Досягнення

Володар Кубка СРСР : 1984 Чемпіон Ізраїлю (3) : 1991/92, 1994/95, 1995/96 Володар Кубка Ізраїлю (2) : 1993/94, 1995/96 Найкращий футболіст Ізраїлю: 1996

Статистика виступів

Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатЛігаІгорГолів 1978 «Динамо» (Москва) Вища ліга - - 1979 Вища ліга - - 1980 Вища ліга - - 1981 Вища ліга 1 - 1982 Вища ліга 15 -23 1983 Вища ліга 3 -2 1984 Вища ліга 6 -8 1985 Вища ліга 8 -15 1986 Вища ліга 1 - 1987 Вища ліга 9 -9 1988 Вища ліга 11 -11 1989 Вища ліга 10 -10 1990 Вища ліга 20 -16 1991 Вища ліга 21 -24 1991–92 «Маккабі» (Тель-Авів) Прем'єр-ліга - - 1992–93 Прем'єр-ліга - - 1993–94 Прем'єр-ліга - - 1994–95 Прем'єр-ліга - - 1995–96 Прем'єр-ліга - - 1996–97 Прем'єр-ліга - - 1997–98 Прем'єр-ліга - - 1998–99 Прем'єр-ліга 23 -17 1999–00 Прем'єр-ліга - -

Статистика виступів за збірну

Особисте життя Живе з сім'єю у місті Рішон-ле-Ціоні. Дружина Любов, дочка Олеся (служила у ВПС Ізраїлю, очолює службу огляду при вильоті з аеропорту Бен-Гуріон), син Євген, займався у футбольній школі «Маккабі». Хрещеним батьком Євгена був друг Уварова Андрій Баль.

Примітки

Джерела

Життя воротаря в Ізраїлі Єврейське щастя Олександра Уварова

Посилання