Христо Аргіров, відомий як ЧаушПсевдонимите на ВМРО, Ангел и Христо Узунови, Серија, «Архивата на Ангел Узунов», Државен Архив на Република Македонија, Скопје, 2015, стр. 63Николов, Борис. ВМОРО — псевдоними и шифри 1893—1934, Звезди, 1999, стр. 103. (, Чичигаз, Еніджевардарський район, Егейська Македонія — 7 лютого 1922, Софія, Болгарія) — македонський революціонер, член Македонського комітету, едеський лідер Внутрішньої македоно-одринської революційної організації.Енциклопедија ВМРО, Скопје 2015, стр. 12
Життєпис Чауш народився в 1884 році в селі Енієвардар Чичигаз. Приєднався до ВМОРО і став комою воєводи Апостола. Згодом був призначений незалежним керівником компанії у Водені та Єніджевардарі. Влітку 1904 р. Апостол Воєвода і Христо Аргіров із загоном, що складався переважно з влахів, організували напад на патріархів між містами Гевгелія, Енідзе-Вардар і Воден і навіть залякали Негуш.Dakin, Douglas. The Greek Struggle in Macedonia 1897—1913, Society of Macedonian studies, Thessaloniki, 1993, стр. 165—166.
У травні 1912 р. з чотою Ічка Димитрова вступив до Македонії і був призначений Воденським повітовим воєводою.Динев, Ангел. Хуриетът и следхуриетските борби в Гевгелийско. София, 1934, стр. 62-64. Під час Першої Балканської війни він очолював компанію македонсько-одринських добровольчих загонів, які діяли в Берско і допомагали грецькій армії взяти Бер і Негуш.Генов, Георги. Беломорска Македония 1908—1916, Торонто, 2006, стр.111 У 1913 році був захоплений греками з усією ротою«Националноосвободителната борба в Македония, 1919—1941 г.», Колектив, ИК «Знание», София, 1998 г., стр. 24 і утримувався до лютого 1914 року.«Македоно-одринското опълчение 1912—1913 г. Личен състав», Главно управление на архивите, 2006, стр. 796. Після окупації Егейської Македонії Грецією Аргіров знову став лідером ВМОРО.Гоцев, Димитър. Национално-освободителната борба в Македония 1912—1915, Издателство на БАН, София, 1981, стр. 133. Помер у Софії 7 лютого 1922 року.Николов, Борис Й. Вътрешна македоно-одринска революционна организация. Войводи и ръководители (1893—1934). Биографично-библиографски справочник, София, 2001, стр. 10.
Посилання