Російська Федерація почала вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, що стало новим етапом російсько-української війни, розпочатої в 2014 році, і, за деякими оцінками, наймасштабнішою війною в Європі з часів Другої світової. Під час бойових дій багато об'єктів культурної спадщини України були знищені, пошкоджені або потрапили під загрозу.

Зусилля щодо збереження

Деякі музеї країни з початком війни або ще раніше перемістили експонати в місця, розташування яких не розголошується. Так, три музеї Одеси ще в січні почали готуватися до евакуації експонатів на захід України під виглядом відправки на виставки. Були підготовлені спеціальні «червоні списки» експонатів українських музеїв для евакуації в разі нападу. Директор Національного музею історії України Федір Андрощук на початку березня повідомив, що чотири музеї у Вінниці, Житомирі, Сумах та Чернігові зняли з експозиції та захистили основні експонати, а музей у Вінниці частково використовується як житло для переміщених осіб. Деталі кампанії з захисту української культурної спадщини не розкриваються, але вона охоплює музеї, архіви, галереї, бібліотеки та інші організації по всій країні і, за оцінкою Bloomberg, є однією з наймасштабніших у нинішньому столітті, нагадуючи подібну кампанію в Європі під час Другої світової війни. За словами Марини Філатової, співробітниці адміністрації Харківського художнього музею, «Це іронія долі, що ми повинні рятувати картини російських художників в нашій країні, це просто варварство!».

У захисті об'єктів культури беруть участь і недержавні об'єднання. Так, івано-франківський колектив художників «Асортиментна кімната» облаштував кілька укриттів і за перші 10 днів війни евакуював туди понад 20 колекцій творів мистецтва. Запити на евакуацію надходили колективу від галерей Києва, Маріуполя, Одеси, Запоріжжя та інших міст. Директор львівського музею «Територія Терору» Ольга Гончар організувала кризовий фонд «Швидка музейна допомога», підтриманий Єврокомісією та асоціацією MitOst. Станом на початок березня він надав підтримку майже 20 музеям із 4 областей, насамперед із маленьких міст і сіл на півдні та сході країни.

Багато нерухомих пам'яток у різних містах захищають, обкладаючи їх мішками з піском, дошками або загортаючи в пластик. У Києві в такий спосіб силами підприємців, громадськості та волонтерів станом на середину квітня було захищено близько 28 об'єктів. Для цих цілей представники бізнесу надали місту опалубні щити на 1 млн гривень, близько 15 машин піску та 20 тисяч мішків. У Львові частину об'єктів історичної спадщини демонтували та перемістили в укриття, а пам'ятники, статуї, фонтани та церковні вітражі, які не можна було демонтувати, захистили дерев'яними конструкціями та загортанням у пластик чи інші матеріали. Захисту львівських пам'яток багато допомагають європейські організації. Так, із Польщі до міста відправили два вагони захисних матеріалів.

Незабаром після вторгнення ЮНЕСКО оголосила, що працює над тим, щоб позначити ключові історичні об'єкти країни емблемою Гаазької конвенції 1954 року, міжнародно визнаним символом охорони культурної спадщини під час збройного конфлікту. Організація також працюватиме з директорами українських музеїв для координації зусиль із збереження колекцій. Планується також моніторинг пошкоджень культурних об'єктів за допомогою супутникової зйомки.

Посольство України при Святому Престолі та Верховна українська католицька архієпархія закликали Росію не бомбити Софійський собор.

Волонтери створили міжнародний проєкт «Врятувати українську культурну спадщину онлайн» (SUCHO), що має на меті архівацію онлайнових культурних цінностей — контенту різноманітних сайтів, присвяченого культурі. Станом на 8 квітня було архівовано 25 терабайтів даних (Український переклад).. Проєкт був підтриманий технологічними компаніями та інтернет-провайдерами. У ньому беруть участь понад 1000 бібліотекарів, архівістів та дослідників; до його реалізації долучились Український науковий інститут Гарвардського університету та Альбертський університет.

Знищені та пошкоджені об'єкти 1 квітня 2022 року ЮНЕСКО повідомила, що війною повністю або частково знищено не менше 53 об'єктів культури, серед яких 29 церков, 16 історичних будівель, 4 музеї і 4 пам'ятники (список не претендував на повноту). За попередніми підрахунками Українського культурного фонду, станом на цю дату були пошкоджені або знищені понад 150 пам'яток та об'єктів культури .  — в Міжнародний день пам'яток і визначних місць — кількість постраждалих пам'яток, зафіксованих Мінкультом, досягла 200, 5 травня — 300, а 3 вересня — 500.

Станом на 26 липня 2023 року ЮНЕСКО підтверджувало знищення або пошкодження 281 об'єкта культурної спадщини України: 118 релігійних споруд, 103 історичних будівель та культурних закладів, 19 пам'ятників, 27 музеїв, 13 бібліотек та одного архіву. Об'єкти Світової спадщини ЮНЕСКО, наскільки відомо, не постраждали, однак обстрілами пошкоджені будівлі в буферних зонах історичних центрів Львова та Одеси. Міністерство культури та інформаційної політики України станом на 3 вересня 2022 року зафіксувало 500 випадків пошкодження або руйнування об'єктів культури, серед яких 169 релігійних споруд, 75 мистецьких осередків (будинків культури, театрів, кінотеатрів тощо), 52 меморіальних пам'ятника та твора мистецтва, 45 бібліотек і 36 музеїв та заповідників. Серед постраждалих об'єктів — 23 пам'ятки національного значення, 112 — місцевого та 7 — щойно виявлених об'єктів культурної спадщини. Найбільше злочинів проти культурної спадщини зареєстровано в Донецькій (130), Харківській (108), Київській (80), Луганській (59), Чернігівській (38) та Сумській (28) областях. Близько 100 об'єктів ще станом на липень були знищені повністю або майже повністю.

Музеї

25 або 27 лютого від російського ракетного обстрілу згорів дотла Іванківський історико-краєзнавчий музей в Київській області. У музеї зберігалися твори народної творчості, зокрема картини Марії Примаченко та текстильні роботи Ганни Верес. Частину картин Примаченко та інших експонатів місцеві жителі врятували з палаючої будівлі.

1 березня російським ракетним ударом був пошкоджений музей Меморіального центра Голокосту «Бабин Яр» (див. нижче).

2 березня бомбовим авіаударом був частково зруйнований краєзнавчий музей у Бородянці. Багато експонатів пошкоджено, але значна частина вціліла.

6 березня було обстріляно й пошкоджено музей-заповідник М. М. Коцюбинського в Чернігові. Того ж дня поверхові пошкодження отримав обласний художній музей імені Григорія Ґалаґана. Того ж дня Харківський університет повідомив про пошкодження свого музея природи (Першоджерело).. Цей музей теж постраждав не сильно, але відновлювальних робіт потребує.

7 березня російські війська обстріляли історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» в Запорізькій області. Було пошкоджено будівлю манежа-стайні. 13 березня музей було обстріляно знов. Крім того, російські військовослужбовці розграбували його, вкравши навіть антикварний унітаз (який свого часу крали ще більшовики).

Того ж дня стало відомо про пошкодження Харківського художнього музею, де постраждали фасад, вітражі й розбито більшість вікон. Експонати не пошкоджені, але їм загрожує вуличне повітря.

8 березня (частково раніше та пізніше) військові РФ пошкодили обстрілами Тростянецький районний краєзнавчий музей, будівля якого є пам'яткою архітектури XVIII—XIX століть. Крім того, музей був пограбований. Експонати не постраждали, остільки були перенесені в інше місце.

9 березня російський обстріл частково зруйнував Охтирський міський краєзнавчий музей, розташований у маєтку початку XX століття.

13 березня був пошкоджений фасад та частина експозиції Військово-історичного музею в Чернігові.

14 березня був обстріляний Національний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році» в Київській області.

21 березня російські війська прямим попаданням авіабомби знищили художній музей імені Куїнджі в Маріуполі. Оригіналів картин Архипа Куїнджі в музеї на той час не було, але були роботи інших митців.

Того ж дня російським бомбардуванням був зруйнований Музей ретрокомп'ютерів у Маріуполі, що містив понад 500 зразків комп'ютерної техніки від 1950-х до початку 2000-х років.

19 квітня з'явилося повідомлення про пожежу внаслідок обстрілів у Маріупольському краєзнавчому музеї. Музей був знищений бомбардуваннями та пожежею майже повністю. Багато експонатів частково або повністю згоріли.

Маріупольська міськрада заявила, що російські війська вивезли понад 2000 експонатів трьох маріупольських музеїв (зокрема картини Куїнджі та Айвазовського) до Донецька.

27 квітня стало відомо про обкрадання музею «Зірка Полин» у Чорнобилі. За повідомленням ДСНС України, окупанти забрали звідти телевізори і залишили сміття та боєприпаси. Експонати не постраждали.

6 травня внаслідок російського обстрілу згорів Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди у селі Сковородинівка Харківської області. Була поранена людина.

2 червня в Харкові російська ракета зруйнувала школу з єдиним в Україні музеєм російського поета Сергія Єсеніна. Одна людина загинула.

Знищено й невідому кількість інших маленьких музеїв при школах та інших закладах.

Бібліотеки Станом на 24 червня 2022 року було пошкоджено або повністю знищено принаймні 122 бібліотеки. У 21 із них не лишилося жодного документа.

В Донецькій області внаслідок обстрілу згоріла Центральна публічна бібліотека Вугледарської міської громади. Наукову бібліотеку мав Маріупольський краєзнавчий музей, знищений обстрілами та пожежею.

У Житомирській області від бомбардування постраждала Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олега Ольжича, де пошкоджено фасади, двері та вікна.

У Київській області пошкоджена Макарівська публічна бібліотека, розташована в будівлі початку ХХ століття. Знищено бібліотеку в селі Підгайне.

В Луганській області постраждали Старобільська дитячо-юнацька бібліотека, Сєвєродонецька міська публічна бібліотека та Шуліківська сільська бібліотека.

В Миколаєві 7 травня від російського обстрілу постраждала бібліотека в житловому будинку в Корабельному районі.

У Харкові 2 березня внаслідок ракетного удару по Палацу праці постраждала розташована неподалік Центральна наукова бібліотека університету імені Каразіна, заснована 1804 року, в якій вибито вікна та пошкоджено фасад. 13 березня була пошкоджена державна наукова бібліотека імені Короленка, розташована в будівлі 1901 року. Там, крім вікон і фасаду, постраждали інтер'єри та вітраж на стелі. Вплив зовнішнього клімату загрожує книгам. Повідомляється також про пошкодження харківської Центральної бібліотеки Київського району, Центральної бібліотеки Салтівського району та бібліотек № 2, 36 і 43. 27 квітня через російський обстріл горіла бібліотека в Барвінківській громаді на Харківщині.

В Херсонській області було знищено бібліотеку села Олександрівка та пошкоджено бібліотеку села Станіслав.

У Чернігові 28 лютого вибухова хвиля від ракетного удару частково зруйнувала центральну міську бібліотеку імені Коцюбинського та бібліотеку для дітей імені Довженка, розташовані в одній будівлі. 11 березня трьома 500-кілограмовими бомбами напівзруйновано історичний будинок Василя Тарновського, де розташовувалась обласна бібліотека для юнацтва. 30 березня обстрілом пошкоджено будівлю Дворянського земельного банку, що містить обласну наукову бібліотеку.

Меморіали, місця поховань В Донецькій області постраждали пам'ятники митрополиту Ігнатію та Володимиру Короленку в Маріуполі, а також пам'ятник воїнам-афганцям. Був зруйнований меморіал Василю Сліпаку поблизу селища Луганське.

При російському обстрілі Київської телевежі 1 березня 2022 року був пошкоджений Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр», що на той час будувався. Зазнали пошкоджень будівля музею при центрі та пам'ятка XIX століття — колишня контора прилеглого цвинтаря.