Слідча комісія ООН щодо України () — незалежний міжнародний орган встановлення фактів, створений Радою ООН з прав людини 4 березня 2022 року з мандатом розслідувати порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права, вчинені під час російського вторгнення в Україну з 2022 року. У відповідних випадках Комісія також розглядає події, починаючи з 2013—2014 року.

Створення 28 лютого 2022 року Рада ООН з прав людини ухвалила рішення провести термінові дебати щодо ситуації в Україні на запит України. 4 березня 2022 року Рада ухвалила резолюцію 49/1 «Ситуація з правами людини в Україні внаслідок російської агресії», якою: засудила порушення міжнародного права під час агресії, закликала Російську Федерацію припинити порушення та вивести війська, наголосила на необхідності притягнення винних до відповідальності, створила незалежну міжнародну комісію з розслідування. Резолюцію було ухвалено більшістю голосів членів Ради: «за» — 32Аргентина, Бенін, Бразилія, Велика Британія, Гамбія, Гондурас, Індонезія, Катар, Кот-д'Івуар, Литва, Лівія, Люксембург, Мавританія, Малаві, Малайзія, Маршаллові Острови, Мексика, Непал, Нідерланди, Німеччина, Об'єднані Арабські Емірати, Парагвай, Південна Корея, Польща, Сенегал, Сомалі, Сполучені Штати Америки, Фінляндія, Франція, Чорногорія, Японія та Україна., «утрималися» — 13Болівія, Венесуела, Вірменія, Габон, Індія, Казахстан, Камерун, Китай, Куба, Намібія, Пакистан, Судан, Узбекистан., «проти» — 2 (Еритрея та Російська Федерація).

Склад Комісія складається з трьох незалежних експертів, призначених головою Ради ООН з прав людини. Початковий склад (2022) Ерік Мьосе (Норвегія) — голова Комісії, колишній суддя Міжнародного кримінального трибуналу для Руанди та Верховного суду Норвегії; Пабло де Грейф (Колумбія) — експерт з питань перехідного правосуддя, колишній спеціальний доповідач ООН; Ясмінка Джумхур (Боснія і Герцеговина) — омбудсмен з прав людини в Боснії і Герцеговині. Зміни у складі У червні 2023 року Ясмінку Джумхур замінила Врінда Ґровер (Індія) — юристка з прав людини, фахівчиня з міжнародного права прав людини та гуманітарного права.

Повноваження Відповідно до резолюції 49/1, Комісія має такі основні повноваження: встановлення фактів порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права; збір, перевірка та збереження доказів; ідентифікація відповідальних осіб і структур; підготовка рекомендацій щодо забезпечення відповідальності та доступу жертв до правосуддя. Під час щорічного поновлення мандату Комісія продовжує та уточнює напрями розслідування, які впроваджує Секретаріат. Оскільки мандат Комісії надається на визначений строк (як правило, один рік), Рада ООН з прав людини щороку ухвалює нові резолюції для його продовження, уточнення завдань і визначення подальшого порядку звітності.

Звіти та висновки Комісія регулярно подає звіти Раді ООН з прав людини та Генеральній Асамблеї ООН.

2022–2023 Додатково резолюція S-34/1 від 12 травня 2022 року доручила Комісії дослідити події у Київській, Чернігівській, Харківській і Сумській областях після деокупації, у зв'язку з повідомленнями про серйозні порушення міжнародного права. Резолюцію було ухвалено більшістю голосів членів Ради: «за» — 33, «утрималися» — 12, «проти» — 2 (Еритрея та Китай).

У звіті від 18 жовтня 2022 року встановлено, що російські сили відповідальні за більшість задокументованих порушень, частина яких становить воєнні злочиниДоповідь за результатами розслідування подій у Київській, Чернігівській, Харківській та Сумській областях наприкінці лютого та у березні 2022 року — .

У звіті від 16 березня 2023 року Комісія дійшла висновку, що задокументовані порушення включають вбивства, тортури, сексуальне насильство та депортації, а окремі з них становлять злочини проти людства.

Комісія також задокументувала окремі порушення з боку українських сил.

2023–2024 Мандат Комісії подовжено резолюцією 52/32 (2023) Ради ООН з прав людини. Резолюцію було ухвалено більшістю голосів членів Ради: «за» — 28, «утрималися» — 17, «проти» — 2 (Еритрея та Китай).

У жовтні 2023 року повідомлено про додаткові докази воєнних злочинів, включаючи сексуальне насильство та депортацію дітей.

У березні 2024 року Комісія дійшла висновку, що тортури щодо українських військовополонених і цивільних мають системний характер і становлять злочини проти людства.

2024–2025 Мандат Комісії подовжено резолюцією 55/23 (2024) Ради ООН з прав людини. Резолюцію було ухвалено більшістю голосів членів Ради: «за» — 27, «утрималися» — 17, «проти» — 3 (Бурунді, Еритрея та Китай).

У жовтні 2024 року Комісія зазначила, що систематичне застосування тортур російськими органами становить злочин проти людстваДоповідь комісії (жовтень 2024) Генеральній Асамблеї ООН — .

У березні 2025 року Комісія дійшла висновку, що насильницькі зникнення українців, вчинені Російською Федерацією, становлять злочини проти людства.

2025–2026 Мандат Комісії подовжено резолюцією 58/24 (2025) Ради ООН з прав людини. Резолюцію було ухвалено більшістю голосів членів Ради: «за» — 25, «утрималися» — 18, «проти» — 4 (Бурунді, Ефіопія, Китай і Судан).

У травні 2025 року Комісія дійшла висновку, що систематичні атаки безпілотниками на цивільних у Херсонській області становлять злочини проти людства.

У жовтні 2025 року встановлено, що такі атаки спрямовані на створення атмосфери терору серед цивільного населення.

У березні 2026 року Комісія дійшла висновку, що депортація та переміщення українських дітей Російською Федерацією становлять злочини проти людства.

2026–2027 Мандат Комісії подовжено резолюцією 61/17 (2026) Ради ООН з прав людини. Резолюцію було ухвалено більшістю голосів членів Ради: «за» — 25, «утрималися» — 18, «проти» — 4.

Примітки Коментарі

Українською

Англійською

Посилання

Доповідь за результатами розслідування подій за період 24 лютого 2022 року — 31 січня 2023 року — .