| нагороди = style="background: transparent"
Ролана́рд Ю́рійович Ва́лькман (; , с. Джурчі, Крим — , с. Джурчі, Крим) — кримський комуністичний партійний діяч естонського походження. Ветеран Другої світової війни, кавалер ордену Леніна (1944), громадсько-політичний діяч, історик, письменник, історіограф естонців Криму.
Ранні роки
Роланд Валькман народився в селищі Первомайське, що на півночі Криму, в сім'ї Юрі Валькмана та Аліни Валькман (Тінт). Крім нього в сім'ї було ще два брати — Арманд і Вольдемар. Мати Аліна працювала завгоспом у школіСальман Л. Эстонские поселения Джурчи и Кият-Орка: сборник материалов по истории..
Батько Юрі в Первомайському вступив в естонський колгосп «Вабадус» («Свобода») в 1929 р., був заступником голови. Комітет бідноти села очолювала рідна тітка — Марія Юрійовна Нугіс. Кузен Евальд Нугіс був секретарем комсомольської організації, який навесні 1930 р. займався розмежуванням колишніх приватних земель під колгоспні. За спогадами Роланда, в селі було багато естонців-куркулів, які або самі поїхали геть, або розкуркулили, або вигнали з колгоспу (біля десятка із сотні сімей) — «по суті, кращих, найвдаліших, найуміліших, найхазяйновитіших» господарівТєрєнтьєв Л. А. Несправедливость // https://proza.ru/.
Батько Юрі був внуком Антса Валькмана — організатора другої хвилі естонців-переселенців з Ярвамааського повіту Естонії до південної Таврії (Криму)Левандовська М. Б. Естонці Криму. До питання вивчення історії та культури:
Спочатку Роланд навчався в російській школі-інтернаті в с. Акчора (, після 1945 р. — с. Гварді́йське). Його інтерв'ювер так згадує ті роки:
Автор тексту навмисно наголошує на тому, що шкільна компанія була інтернаціональною: Роланд — естонець; Борька — єврей ; у Андрія — німецьке прізвище ; Валько — автор пише, «русский» . Всі вони вчаться в «руській школі» (бо ще були татарські та єврейські).
Починаючи з 1938 року, міцна шкільна дружба розпалась, а Роланд Валькман повернувся в рідне село Джурчі і закінчував школу там:
Війна і подальша діяльність Після закінчення школи в с. Джурчі, Крим, за власними словами, одразу «зі шкільної парти» був вимушений піти на фронт через початок Другої світової війни (тому в деяких джерелах вказана дата призову «22.06.1941»Сторінка на сайті «безсмертний полк» // Автор: Pavel Ponomarev — внук, м. Красноперекопськ, АР Крим — на другий день, коли Гітлер напав на Радянський Союз). Дочка Лариса пише те саме: «В перший же день Великої Вітчизняної війни написав заяву з проханням відправити його на фронт»Эстонцы Севастополя: история и современность. // Ред. и сост. О. И. Малиновская. — Ростов-на-Дону: Альтаир, 2019. — 48 с..
Але, за іншими відомостями, — школу він закінчив у 1940 році, після чого вступив до Обласної школи комсомольских кадрів«КРЫМСКИЙ ЭСТОНЕЦ ВАЛЬКМАН РОЛАНД ЮРЬЕВИЧ ВЫПУСКНИК КРЫМСКОГО ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ИНСТИТУТА им. М. В. ФРУНЗЕ –ИЗВЕСТНЫЙ ДЕЯТЕЛЬ КРАЕВЕДЕНИЯ И МУЗЕЕВЕД» // Автор: Середін В. М., студент Кримського інженерно-педагогічного університету, м. Сімферополь, 2018. — 5 с.. Тому був призваний 20 серпня 1941 рокуКарточки відомостей та нагород на сайті «пам'ять народу» // ЦАМО РФ, хоча й ця дата є досить сумнівною. Сам Роланд розказує авторові інтерв'ю-оповідання, що брав участь у депортації німців з Криму:
Дочка Лариса пише, що Роланд Юрійович «одразу після школи добився відправки в армію, став зв'язківцем, брав участь в боях на Перекопі, обороні Ішуньських позицій та в Керченсько-Феодосійський оперпації» у складі 417 стрелковый полк 156 стрелковой дивизии (I) (417 сп) // pamyat-naroda.ru .
Після евакуації дивізії на Кавказ, його з товаришами-естонцями (Евальдом Тооном та Ервіном Еріком) відізвали з фронту та після проходження чотиримісячного курсу спеціальної диверсійної підготовки в Москві відправили на окуповані території Естонії та Ленінградської області для організації .
Шоста партизанська бригада, в якій Валькман був комісаром загону, проводила диверсійні операції в тилу ворога: здійснювала напади на ворожі гарнізони, пускала під укіс ешелони з живою силою та технікою супротивника. Також основною метою роботи була комуністична агітація населення https://uk.wikipedia.org/wiki/Радянсько-естонський_договір_про_взаємодопомогу та боротьба з "лісовими братами", анти-совєтськими естонськими партизанами https://et.wikipedia.org/wiki/Metsavendlus_Eestis.
18 січня 1944 року за особливі заслуги Валькмана було нагороджено орденом Леніна. Вже після війни Роланд Юрійович закінчив Вищу партійну школу в Москві.
Обидва рідні брати Роланда загинули під час Другої світової війни: Вольдемар — під Новоросійськом, на Малій землі, а Арманд — під час десанту на острів Саарема.
Працював з 1948 року інструктором у партійних органах Естонії (Пярнумааський комітет КП(б), де також працював його кузен — Артур Нугіс і його дружина). Як пишуть, метою «партійної роботи» була допомога у створенні колгоспів, а за фактом — знову ж таки агітація, боротьба з «лісовими братами», примусова колективізація та розкуркулення селян.
За участь в антифашистській боротьбі в підпіллі та партизанських загонах на території Естонії радянськими урядовими нагородами було нагороджено понад 500 громадян СРСР, дві людини - Леен Кульман і Володимир Федоров - стали Героями Радянського Союзу (посмертно), орденом Леніна були на: Едуард Аарте, Арно Аварсоо, Ільмар Юріссон, Ріхард Мельтс і Роланд ВалькманЕ. А. Сигель. Вічно живі. Таллінн, «Еесті раамат», 1984. с.61.
Суворе партизанське життя не пройшло для нього безслідно, лікарі виявили туберкульоз, і тоді сім'я повернулася назад до Криму. Знов робота в партійних органах Коктебелю, Судаку, Сімферополя. Тут він закінчив Кримський державний університет. Пізніше, 1956 року, сім'я повернулася в рідне село Джурчі, де він працював у райкомі партії Первомайського району, потім — вчителем історії в рідній школі, продовживши традицію матері. Потім став директором школи.
У 1961 році в смт Первомайському разом з Леонгардом і Яковом Сальманами влаштували ювілейне свято «100-річчя переселення естонців до Криму»: важко сказати, як їм вдалося того часу в районному центрі організувати естонський національний захід такого гатунку, швидше за все допоміг партійний авторитет організаторів. Більшість учасників розмовляли на естонській мові або розуміли її. Представників влади не було — це було насправді народне свято. Нащадки переселенців приїхали з естонських сіл Криму: Кончи-Шавва (Краснодарка), Кіят-Орка (Упорне), Сімферополя та пара гостей з ТаллінаЛеонгард Сальман — исследователь эстонских поселений в Крыму // Krimmi EESTLASED 2011.
На початку 1970-х почав створювати шкільний музей, частина експонатів з якого є й досі, а частина стала основою для Історичного музею району«Мы слишком мало знаем о войне». // Автор: Секретарь В. О., 2022.
До 200-річчя смт Первомайське у серпні 1998 року була видана книга «Оазис у степу»Валькман Р. Ю. Оазис в степи: Из истории нашего райцентра / Р. Ю. Валькман. –Симферополь, 1998. –20 с. — результат довгих пошуків, архівної роботи, власних перекладів Е.Вільде, де були зібрані унікальні матеріали з історії естонської громади с. Джурчі.
Сім'я Прадід по батькові — Антс Валькман — організатор другої хвилі переселення естонців з Ярвамааського повіту Естонії до південної Таврії (Криму) За статистикою, до початку 20 сторічча Сибір, Крим, на Кавказ, в Азію, переселилося не менше 11% сільського неселення Естоніїhttps://ida.aule.ee/kirjutised/vaba_elu.pdf.
Предки по матеріі — сім'я Тінт — також була одною з "першопроходців"-естонців до Криму, але Валькмани оселилися в Джурчі, а Тінти — в основному в сучасному Красногвардійському районы Криму, село Новоестоніяhttps://www.myheritage.com.ua/names/наталья_тинт, зустрічається прізвище й на Кавказі: 15 июня 1866 года основано село Казинка. 1 августа 1866 года пастор лютеранской церкви Ставрополя Аугуст Доль освятил кладбище, где поставили черный крест. На месте будущей церкви установили белый крест, провели богослужение. К октябрю у всех были свои землянки (причём землянки были с печными трубами). Всего в селе проживало 72 семьи. Первым старейшиной села был Йоозеп Тинтhttp://sugupuu.narod.ru/istok.html.
Батько — Юрі Валькман — заступник голови колгоспу "Вабадус" ("Свобода") в селі Джурчі, партійний активіст.
Естонський колгосп «Vabadus» ("Свобода") села Джурчі було зареєтроровано Сімферопольским Окружним судом 09.09.1917 г. Зісновники: Август Йоганович Нугіс, Ян Юрієвич Валькман, Йоганн Янович Ольцвель, Ульма Іоганівна Тадлєр, Ліза Юрієвна Пукспу, Іосіф Йадисович Пукспу, Йоганнес Гансович Сенна...
Мати — Аліна Валькман (Тінт) — народилась в Тархані, працювала завгоспом і вчительеою молодшої школи в селі Джурчі (Первомайське). Брат — Вольдемар Юрійович Валькман (? - ?) — загинув під час Другої Світової Війни під Новоросійськом, на Малій землі. Брат — Арманд Юрійович Валькман (1923 - 1944) — загинув під час Другої Світової Війни під час десанту на острів Сааремаhttps://pamyat-naroda.ru/heroes/isp-chelovek_spisok5403078. Дядько? — Олександр Юрійович Валькман (1896, Джурчі - ?) — ? https://pamyat-naroda.ru/heroes/memorial-chelovek_vpp2003290005/?backurl=%2Fheroes%2F%3Fadv_search%3Dy%26last_name%3DВалькман%26first_name%3DАлксандр%26middle_name%3DЮрьевич%26date_birth_from%3D%26static_hash%3D615ae69c24588500fd75d6e8f2b6045bv1%26data_vibitiya_period%3Don%26group%3Dall%26types%3Dpamyat_commander%3Anagrady_nagrad_doc%3Anagrady_uchet_kartoteka%3Anagrady_ubilein_kartoteka%3Apdv_kart_in%3Apdv_kart_in_inostranec%3Apamyat_voenkomat%3Apotery_vpp%3Apamyat_zsp_parts%3Akld_ran%3Akld_bolezn%3Akld_polit%3Akld_upk%3Akld_vmf%3Apotery_doneseniya_o_poteryah%3Apotery_gospitali%3Apotery_utochenie_poter%3Apotery_spiski_zahoroneniy%3Apotery_voennoplen%3Apotery_iskluchenie_iz_spiskov%3Apotery_kartoteki%3Apotery_rvk_extra%3Apotery_isp_extra%3Asame_doroga%26page%3D1%26grouppersons%3D1&. Родичами Валькманів в Джурчі була сім'я Нугіс. Батьки дружини — Іван та Євдоха Татарченки (Євдокия Іллівна народилася в селі Великі Копані на Херсонщині)https://www.geni.com/people/Евдокия-Татарченко/6000000180329256836https://www.geni.com/people/Иван-Татарченко/6000000180329088822. Дружина — Наталя Валькман (Татарченко) [1922 - 2013] — народилася не в Криму, а на Кубані - в станиці Єкатиринівськаhttps://www.geni.com/people/Наталья-Валькман/6000000177257404838. Роланд і Наталя вчилися разом в школі та разом після школи подали заявки на фронт. Наталя була санітаром, виносила поранених, під час служби втратила частину пальців руки. Кавалерка Ордену Вітчизняної війни I степеню та іншимиhttps://pamyat-naroda.ru/heroes/podvig-chelovek_yubileinaya_kartoteka151898415. Особистість Валькманів часто використовувалася в проросійській пропаганді в Кримуhttps://www.moypolk.ru/soldier/tatarchenko-natalya-ivanovnahttps://docs.dtkt.ua/download/pdf/1015.28889.1.