КатехонТермин — неологизм и не имеет нормативного ударения. ; катехонічна концепція (від — «Утримуючий») — богословське і політологічне поняття, що має коріння в християнській есхатології: історичний суб'єкт, як правило, та чи інша держава, що має місію перешкоджати остаточному торжеству зла в історії та приходу Антихриста.
Походження терміна та поняття Походження терміна і поняття сходить до слів апостола Павла в другому посланні до Солунян, де він говорить про неможливість настання кінця світу, поки не «взято від середовища того, що утримує тепер» () («τὸ γὰρ μυστήριον ἤδη ἐνεργεῖται τῆς ἀνομίας, μόνον ὁ κατέχων ἄρτι ἕως ἐκ μέσου γένηται·»).
У православній традиції тлумачення вищенаведеного вірша мало різні варіанти. Ієрей Данило Сисоєв наводив три основні варіантиБогословские соблазны монархического движения // Православный журнал Благодатный огонь. № 4. :
Перше тлумачення, що належить Іоанну Златоусту і поділяється Феофілактом Болгарським: Утримуючий — Римська імперія, що перешкоджає розгулу зла та анархії силою державного закону. Друге тлумачення, також відоме Іоанну Златоусту, і прийняте Феодорітом Кірським і патріархом Фотієм: Утримуючий — благодать Святого Духа, яка буде відібрана у людей за загальне озлоблення і збіднення любові. Третє тлумачення, що належить преподобному Єфрему Сиріну та Іоанну Дамаскіну, пов'язує ці слова з Божим визначенням про проповідь Євангелія по всьому світу, необхідне попереднього кінця світу.
Російська політична філософія Концепція Утримуючого початку активно розвивалася в російському православному богослов'ї та історіософії в російській еміграції XX століття, в монархічних колах Російської зарубіжної церкви, і стосувалася переважно до російської монархії, що впала в березні 1917 рокуКашеваров А. Н. Духовное состояние западного мира в восприятии идеологов и публицистов Русской Зарубежной Церкви 1950—1970-х гг. // Новейшая история России. — 2013. — № 1. — С. 105—115.. Остання обставина інтерпретувалася як вказівка, що світ знаходиться напередодні воцаріння Антихриста.
Катехонічна концепція займає значне місце в історіософській книзі «Самодержавіє духу»Высокопреосвященнейший Иоанн, митрополит Санкт-Петербургский и Ладожский Самодержавие духа: очерки русского самосознания . — СПб.: Царское дело, 1995. — 349 с., що вперше вийшла в 1994 році в Росії за підписом митрополита Санкт-Петербурзького і Ладозького Іоанна (Сничова). Утримуючим названий російський православний царВысокопреосвященнейший Иоанн, митрополит Санкт-Петербургский и Ладожский Стояние в вере: очерки церковной смуты Стояние в вере: Очерки церковной смуты. — СПб.: Издательство «Царское дело», 1995. — 216 с. або Російська державаТайна беззакония // Пастырь добрый. Венок на могилу митрополита Иоанна. / Сост. К. Ю. Душенов. — СПб.: Издательство «Царское дело», 1996. — 188 с..
Ієрей Данило Сисоєв, який виступав з активною критикою поглядів на православного царя як на Утримувача, визнавав, що серед православних монархістів «твердження це вважається чи не самоочевидною аксіомою».
Про катехон в 1997 році говорив ідеолог російського фашизму Олександр Дугін, розуміючи під ним Росію як Третій Рим, Святу Русь та «геополітичний ковчег».
Примітки
Посилання
Діакон Данило Сисоєв. Хто є «утримуючим»? Роман Соловйов. Тлумачення поняття «утримуючий» (ὁ κατέχων) (2 Фес. 2:7). Офіційний веб-сайт Московської духовної академії. 22.10.2013. Професор Андрій Сергійович Десницький. Таємниця беззаконня і утримуючий (2 Фес. 2:7) .