Володимир Федорович Кара́сь ( 7 січня 1944, Фаївка, помер 14 квітня 2025 м. Прилуки) — український графік; член Спілки радянських художників України з 1976 року; член науково-методичної ради Новгород-Сіверського істико-культурного музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім» з 1991 рокуКарась Владимир Федорович // Энциклопедия «Слова о полку Игореве». Санкт-Петербург. 1995. . Заслужений художник України з 1999 року. Лауреат Літературно-мистецької премії імені Любові Забашти за 2008 рік.

Біографія Народився 7 січня 1944 року в селі Фаївці (нині Новгород-Сіверський район Чернігівської області, Україна). 1966 року закінчив Заочний народний університет мистецтв у Москві, де навчався у В. М. Горського, В. П. Єрмакової.

Півля здобуття фахової освіти очолював студію образотворчого мистецтва Будинку культури заводу «Будмаш» у місті Прилуках, працював училелем; протягом 1969—1998 років працював на Чернігівському художньому комбінаті: старшим майстром, у 1981—1983 роках — головою ревізної комісії. Проживав у місті Прилуках, в будинку на вулиці Київській № 230-В, квартира № 13. Помер 14 квітня 2025 року . Похоронений у м. Прилуки.

Творчість Працює у галузі станкової та книжкової графіки, стврює тематичні картини, пейзажі, портрети у техніці ліногравюри, автолітографії, пастелі, акварелі тощо. Серед робіт:

ліногравюри «Ярославна. Чекання» (1969); «Десно, моя ненько» (1969); «Ігор — князь Новгород-Сіверський» (1969); «Степом, степом йдуть у бій солдати» (1970); «Мати жде свого солдата» (1970); «Було на землі село» (1971); «Князь Ігор. Перед походом» (1971); «Кавказ. Селище Терскол» (1971); «На будівельному майданчику» (1973); «Моя вулиця» (1976); «Панас Мирний у Прилуках» (1978); «Тарас Шевченко в Густині» (1978); «Альтанка Глінки» (1985); «Великий Архімед» (1985); «Педагог Костянтин Ушинський» (1986); літографії «Нафтопровід» (1977); «Завод» (1977); «Робітники» (1977); графічні серії «Архітектурні пам'ятки України» (1979); «По Індії» (1981); «Магнітка» (1981—1982); «Земля Уралу» (1981—1982); «На рідній землі. Олександр Довженко» (1984); «Видатні педагоги» (1986); «За Полярним колом» (1986); «Атоммаш» (1987); «Неминуще» (1989); «Іконописець 17 століття» (1991); «Єгипет — країна фараонів» (1991); рисунки «Філософи Лев Толстой та Микола Ґе на Чернігівщині» (1984); «Тарас Шевченко в Густині на Прилуччині» (1985); пастелі «Мати» (1994); «Надірвані корені» (1995); «На порозі життя» (1995); «У ніч на Спаса» (1995); «Світло душі» (1995); «Сонцестояння» (1996); «Розстріляне небо» (1998); «Новий день» (1999); «Дружина Людмила і дочки Валентина та Наталка» (2001); «Дозріває калина. Юність Любові Забашти» (2007); «Дівчина з берегів Десни» (2008); «Божий день. Прилуки» (2009); «Сільська ідилія» (2010). </div> Автор ілюстрацій до книг «Народні усмішки» Олександра Климіша (1979); «Пізнє причастя» Ніни Ткаченко (2000); «На межі протиріч» (2001) та «Благослови моє ім'я» (2008) Миколи Чорноуса; «Любокрай» Івана Буренка (2001); «Стихія сонця» Олесі Білоцвіт (2001); «Со мною вместе погрустим» М. Бунак (2005). Бере участь в обласних, всеукраїнських, всесоюзних мистецьких виставках 1969 року. Персональні виставки відбулися у Чернігові у 1971, 1986, 1999 роках, Новгороді-Сіверському у 1989, 2003 роках, Києві у 1995, 2000 роках, Прилуках у 1997, 2002—2003 роках, Ніжині двічі у 2003 році.

Деякі роботи художника зберігаються у Чернігівському художньому музеї, Ічнянському і Прилуцькому краєзнавчих музеях, Волгодонському художньому музеї, Ніжинській і Магнітогорській картинних галереях.

Примітки

Література