Борис Борисович Ло́бановський ( 27 вересня 1926, Ленінград — 20 серпня 2002, Баден-Баден, Німеччина) —український художник-абстракціоніст покоління шістдесятників, графік, мозаїчист монументаль­ного мистецтва, мистецтвознавець, педагог; член Спілки радянських художників України з 1959 року. Батько мистецтвознавиці Ганни Лоба­новської.

Біографія Народився 27 вересня 1926 року в місті Ленінграді (нині Санкт-Петербург, Росія). Під час німецько-радянської війни брав участь в обороні міста, за що в червні 1943 року був нагороджений медаллю «За оборону Ленінграда», згодом —пам'ятним знаком «Жителю блокадного Ленінграда».

Упродовж 1946—1950 років навчався на факультеті історії та теорії мистецтва Інституту живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна Академії мистецтв СРСР, де його викладачами були Гущин Олександр Сергійович, Грімм Герман Германович,Пунін Микола Миколайович, Флітнер Наталія Давидівна. Одночасно з 1946 року брав участь в археологічних експедиціях Петра Єфименка.

У 1950 році переїхав до Києва. Викладав в училищі декоративно-ужиткового мистецтва; з 1955 року — у відділенні Московського заочного поліграфічного інституту; у 1975—1991 роках — в Інституті культури; з 1991 року — в Українській академії мистецтв. Одночасно працював редактором видавництва «Мистецтво» та з 1954 року — старшим науковим співробітником Інститут монументального живопису Академії архітектури Української РСР.

Жив у Києві, в будинку на вулиці Героїв Севастополя, потім на вулиці Курганівській. У 2001 році разом з дружиною виїхав до Німеччини. Помер 20 серпня 2002 року у Баден-Бадені. Похований на Баден-Баденському кладовищі.

Дослідження, творчість Працював в галузі мистецтвознавства та художньої критики. Наукові дослідження присвячені питанням монументального мистецтва, синтезу мистецтв. Автор статей про творчість бойчукістів, монументалістів 1960-х років.

1997 року на сторінках журналу «Візантійський ангел» № 3 був опублікований його аналітичний есей «Київські анахорети», присвячений його друзям художникам андеграунду: Валерію Ламаху, Вілену Барському, Григорію Гавриленко, Анатолію Сумару, Флоріану Юр’євуБ. Лобановский. Киевские анахореты. Обращение к абстрактным формам в творчестве ряда киевских художников 50-х — 60-х годов // Византийский ангел. 1997. № 3. С. 31–40. Публікація стала знаковою, своєрідним маніфестом покоління шістдесятників, про що зазначає у своїй статті донька мистецтвознавцяАнна Лобановська. Лицар честі та доблесті.КонтрактиUA. 25 вересня 2026.

Опубліковані праці монографія «Дмитро Михайлович Шавикін» (Київ, 1962); монографія «Василь Захарович Бородай» (Київ, 1964); монографія «Мозаїка, фреска» (Київ, 1966); «Григорій Гавриленко» (Київ, 1968); «На скелях та в глибині печер: Бесіди про походження мистецтва і пам'ятки кам'яного віку» (Київ, 1971); «Мистецтво стародавнього Єгипту» (Київ, 1972); «Онуфрій Бізюков: нарис про життя і творчість» (Київ, 1977); «Книга для читання з українського мистецтва» (Київ, 1978); «Михайло Грицюк» (Київ, 1982, спів­автор С. Гурок); «Українське мистецтво другої половини ХІХ — початку ХХ століття». (Київ, 1989, спів­автор); «Проблеми, матеріали і силуети майстрів українського мистецтва» (Київ, 1990); «Реалізм та соці­алістичний реалізм в українському жи­вописі радянського часу» (Київ, 1998). Брав участь у колективних працях: альбом «Українсь­кий радянський живопис» (Київ, 1957, разом з Анатолієм Шпаковим); альбом «Українське народне мистецтво. Вбрання» (Київ, 1961); «Нариси з історії українського мистецтва» (Київ, 1966); розділи у книзі «Історія українського мистецтва» (1968, томи 5—6, разом з Іваном Вроною). путівник «Kiev. Arhitec­tural landmarks and Art muze­ums» (Ленинград, 1987).

Образотворче мистецтво

Абстрактно-експресивні композиції, серед яких колажі та експериментальні твори у змішаній техніці (1960-1990-і роки);

Серії езотеричних та експресивних картин (темпера, гуаш, пастель), (1990-2000-і роки);

Мозаїчні твори для Видубицького монастиря у Києві:

Мозаїчна ікона «Архангел Михаїл» для Михайлівської церкви;

«Святий Георгій Переможець» в інтер'єрі Георгіївського собору; «Святий Георгій Переможець» в інтер'єрі Георгіївського собору; співавтор Р. Кириченко). 1998—2001;

Кольорові ескізи композицій «Чудо архангела Михаїла в Хонах», «Христос-архі­єрей».2001.

Брав участь у художніх виставках з 1991 року. Персональна виставка відбулася у Києві у 1993 році.

Автор сатиричних і ліричних віршів, поеми «Хіммерія»«Terra Incognita», 1997, №6.- С.51.

Примітки

Література Лобановський Борис Борисович // ; Лобановський Борис Борисович // ; Лобановський Борис Борисович // ;

Посилання Борис Лобановський (1926-2002). Ч.1. Інтерв’ю Ганни Лобановської записав Олег Дудич. Львів.2024