Нарсай (іноді Нарсе або Нарсес;, Narsai, походить від Пахлаві Narsēh з авестійського — Nairyō.saȵhō, що означає «потужне висловлювання», ім'я язати) (прибл. 399 — прибл. 502) — один із найвидатніших ассирійських поетів — теологів, можливо, рівний за величиною Яковом Серугським, які поступаються лише Єфрему Сирину. Найвпливовіший письменник східносирійського християнства після Єфрема. Нарсай високо шанується в церквах, що походять від Церкви Сходу, а саме: Халдейській Католицькій Церкві, Ассирійській Церкві Сходу, Стародавній Церкві Сходу та Сиро-Малабарській церкві, в якій він відомий як «Флейта Святого Духа». Багато з його робіт вважаються втраченими.

Біографія

Нарсай народився в Айн-Дулбі () в окрузі Маалта () в імперії Сасанідів (сьогодні — губернаторстві Дахук, Ірак). Ставши сиротою в ранньому віці, його виховував дядько, який керував монастирем Кфар-Марі () поблизу Бет-Забдая (). Нарсай десять років був студентом у школі Едеси, а пізніше повернувся до неї, аби стати викладачем (близко 437 року) і з часом — головою школи. Імовірно у 471 році Нарсай залишив Едесу через розбіжності з міським єпископом Кіром (471–498 роки). За допомогою свого друга Барсауми, який був єпископом Нісібіса, Нарсай відновив школу у межах його громади. Коли в 489 році Флавій Зенон наказав закрити його колишню школу, імовірно багато його вірних співробітників і учнів вирішили приєднатися до Нарсая в Нісібісі. Дані з першого Статуту школи Нісібіса, складеного в 496 році, показують, що Нарсай був ще живий, і імовірно був поважним старим вчителем. Помер десь на початку VI століттяLucas Van Rompay, "Narsai", Gorgias Encyclopedic Dictionary of the Syriac Heritage Electronic Edition, edited by Sebastian P. Brock, Aaron M. Butts, George A. Kiraz and Lucas Van Rompay (Gorgias Press, 2011; online ed. Beth Mardutho, 2018) і був похований в Нісібісі в церкві, яку пізніше висвятили на його честь.

Одним із його учнів був Іосиф Гузая.

Творчість

Усі твори Нарсая, що дійшли до нас, належать до характерного сирійського літературного жанру «мемра», або «проповіді у віршах». Він використовує два різних розміри — один із семи складів у рядку, інший — із дванадцяти. Мемре були розроблені для читання в церкві або релігійній школі, і кожне з них являє собою виклад певної релігійної теми. Пізніший сирійський письменник Абдішо бар Беріка з Нісібіса припускає, що Нарсай написав 360 мемре у дванадцяти томах разом із прозовими коментарями до великих розділів Старого Завіту та книгою під назвою «Про псування моралі». Проте до наших часів залишилося лише вісімдесят з проповідей і жодного прозового твору.

Посилання

Джерела