Клермонський собор — церковний собор, що відбувся 8 листопада 535 року в місті Арверн (сучасний Клермон-Ферран) у Франкському королівстві. Собор, у якому взяли участь п'ятнадцять єпископів, видав 16 ухвал, які стосувалися правил вибору та призначення єпископів, одруження з юдеями та іншого.
Учасники собору
У Клермонському соборі 535 року взяли участь 15 єпископів:
Дейтер Лодевський;
Флавій Реймський; , єпископ Клермонський; Грамас, єпископ Лозанни, Женеви та Фрібура;
Гонорат Бурзький; ; Луп Шалонський; Ніцетій, єпископ Трірський; Руріс Лімозький; .
Ухвали собору Друга ухвала Клермонського собору постановила, що єпископ не може обиратися внаслідок інтриг, а тільки за особисті заслуги та діяння. Ухвала постановила, що єпископ вільно обирається духовенством і народом та затверджується архієпископом.
13 ухвала Клермонського собору постановила, що одружений священнослужитель не може наймати собі робітницю, яка виконувала б роботу в домі, щоб ті виконали дану ними . Встановлений канон накладає на священників обов'язок вічної стриманостиMargot Beal, Des champs aux cuisines. Histoires de la domesticité en Rhône et Loire, ENS Éditions, 2019, p. 31..
Також Клермонський собор рішуче виступив проти шлюбів християн та юдеїв та шлюбів між родичами.
Примітки