Уче Генрі Агбо (, 4 грудня 1995, Кано) — нігерійський футболіст, центральний захисник та опорний півзахисник братиславського «Слована».

Клубна кар'єра Уче, народжений у Кано, Нігерія, почав грати у футбол у рідному місті за «Бай Бойз», а на дорослому рівні виступав на батьківщині у клубах The Nigeria U-20 national football team; West African Football, 27 May 2012 та Uche Agbo ; Foetbal 247, 4 January 2012.

У січні 2012 року Уче приєднався до іншого місцевого клубу «Еньїмба» разом із товаришем по команді Джеймсом Аманквеєм. Дебютував за клуб 28 квітня 2013 року, вийшовши на заміну в другому таймі в грі чемпіонату проти клубу «Долфінз» (2:0)Enyimba triumphant again after 2–0 Dolphins win ; Enyimba's official website, 28 April 2013. Цей матч так і залишився єдиним для гравця.

У жовтні 2013 року Уче відправився в оренду в італійське «Удінезе»Exclusive: Uche Agbo Begins Trials At Udinese; All Nigeria Soccer, 11 October 2013, а у наступному місяці підписав чотирирічну угоду з клубомExclusive: Uche Agbo Set To Sign Four-year Deal With Udinese; All Nigeria Soccer, 18 November 2013. Не зігравши жодної гри за фріульців, у березні 2014 року він перейшов до іспанської «Гранади», але здебільшого грав за резервну команду андалузців у Сегунді B.

23 лютого 2015 року Уче дебютував у основній команді в матчі Ла Ліги, замінивши Хаві Маркеса на останніх хвилинах гостьової гри проти «Леванте» (1:2). І за наступні півтора роки зіграв за команду лише 11 ігор в усіх турнірах. 25 липня 2016 року він підписав п'ятирічний контракт з клубом англійської Прем'єр-ліги «Вотфорд», але залишився в оренді у «Гранаді» ще на один рікUche Agbo signs for Watford, yet is loaned to Granada immediately; Vavel, 25 July 2016. Цього разу нігерієць вже був основним гравцем команди, зігравши 31 матч чемпіонату, але команда вилетіла з Ла Ліги.

11 липня 2017 року Уче приєднався до бельгійського клубу «Стандард» (Льєж). 30 липня в матчі проти «Мехелена» (1:1) він дебютував у лізі Жюпіле, а 26 листопада в поєдинку проти «Генка» (2:0) Агбо забив свій перший гол за «Стандард». Загалом нігерієць провів у клубі наступні півтора роки у статусі основного гравця і 2018 року виграв Кубок Бельгії.

31 січня 2019 року Уче повернувся до Іспанії після того, як погодився на шестимісячну оренду в «Райо Вальєкано» з можливістю викупу. При цьому він сказав, що відмовився від переїзду до Китаю і великої зарплати, оскільки його кар'єрний розвиток був важливішим. Втім у новій команді захисник закріпитись не змів, зігравши до кінця сезону лише 6 ігор у Ла Лізі. В результаті іспанці не схотіли викуповувати контракт гравця і наступний сезон він розпочав також в оренді у португальській «Бразі», втім і тут основним гравцем не був.

21 січня 2020 року Уче перейшов на правах оренди до іспанського «Депортіво» (Ла-Корунья), який за підсумками сезону 2019/20 вилетів з Сегунди до третього іспанського дивізіону. Після цього у вересні 2020 року нігерієць розірвав контракту зі «Стандардом» і підписав з галісійцями повноцінний контракт на чотири сезони.

1 вересня 2021 року Агбо оголосив про підписання трирічного контракту з чинним чемпіоном Словаччини, клубом «Слован» (Братислава). Дебютував за нову команду 16 вересня в матчі Ліги Європи проти «Копенгагена» (1:3), а за три дні дебютував і у чемпіонаті у восьмому турі в поєдинку проти «Жиліни» (2:2), коли на 69-й хвилині замінив Юрі де Кампса.  У дебютному сезоні 2021/22 він допоміг своєму клубу здобути четвертий титул чемпіона Словаччини поспіль.

Міжнародна кар'єра У 2013 році Агбо у складі молодіжної збірної Нігерії взяв участь у молодіжному чемпіонаті світу в Туреччині. На турнірі він зіграв у одному матчі проти однолітків з Португалії (2:3), а його команда дійшла до 1/8 фіналу.

Уче отримав свій перший виклик до збірної Нігерії на матчі відбору до чемпіонату світу з футболу 2018 року проти Замбії у жовтні 2016 року, замінивши у заявці травмованого Леона Балогуна. 1 червня 2017 року він дебютував у збірній Нігерії в товариському матчі проти Того (3:0), замінивши Вілфреда Ндіді .

Уче був включений до попереднього складу з 30 чоловік на чемпіонат світу 2018 року в Росії, але не увійшов до остаточної заявки з 23 гравців..

Статистика

Клуб

+КлубСезонЧемпіонатКубокКубок лігиМіжнародніІншеВсьогоЛігаІгорГолівІгорГолівІгорГолівІгорГолівІгорГолівІгорГолів«Гранада Б»2013–14Сегунда Дивізіон Б41————412014–15291————2912015–16242————242Всього57400000000574Гранада2014–15Ла-Ліга1000———102015–166040———1002016–1731010———320Всього38050000000435Стандард (Льєж)2017–18Ліга Жупіле35150—60—4612018–1910010——10120Всього45160006010581Райо Вальєкано2018–19Ла-Ліга6000———60Брага2019–20Прімейра-Ліга10002020—50Депортіво (Ла-Корунья)2019–20Сегунда Дивізіон9000———902020–21Сегунда Дивізіон Б14010———150Всього23010000000240Загалом17051202080101935

Досягнення Володар Кубка Бельгії: 2017/18 Чемпіон Словаччини: 2021/22, 2022/23 Володар Кубка Казахстану: 2024

Примітки

Посилання