Вітряні млини села Жиляни — втрачені вітряки, що існували в селі Жиляни (нині - частина Києва) з кінця ХІХ століття. Належали до групи вітряків у приміській смузі Києва.
Історія Одна із перших згадок про вітряні млини у селі Жиляни (Жуляни) міститься у довіднику «Список населеных мест Киевской губернии» (1900): «Із промислових закладів наявні лише два вітряні млини, у млинах працюють самі власники».
У документі «Список власників млинів, кузень та інших підприємств за 1907 рік» у селі Жиляни зафіксовано три вітряки: Гната Кравченка, Луки Притаманного та Ісаї Сафонова«Список власників млинів, кузень та інших підприємств за 1907 рік», ДАКО, фонд 280 опис 200 справа 1383, сс. 48, 96, 113.
Вітряки Кравченка, Притаманного та Сафонова зникли ще, ймовірно, у 1920-х-1930-х роках. Принаймні, на топографічній карті 1932 року ці вітряки не позначено на тих місцях, на яких їх позначила карта 1897/1918 років. Проте нею зафіксовано два вітряки у інших місцях - один на місці стику сучасних Кільцевої дороги та вул. Ватутіна, другий - приблизно в районі будинку №150 на вулиці Шевченка. Можливо, у 1920-х роках на ці місця було перенесено вітряки. Жоден із вітряків не зберігся. Час зникнення невідомий. Невідомі і зображення або фото вітряків.
Локалізація вітряків на сучасній місцевості Топографічна карта 1897/1918 років дає змогу локалізувати вітряки якнайточніше. Два вітряки стояли приблизно на місці сучасного Ізяславського провулку (вітряки Гната Кравченка та Луки Притаманного). Третій — у північній частині автомобільної розв’язки Жулянського шляхопроводу, в місці прилучення вулиці Шевченка (вітряк Ісаї Сафонова).
Література Топографічна карта 1897/1918 років Топографічна карта 1932 року Широчин С., Михайлик О. Невідомі периферії Києва. Солом'янський район. - К.: Скай Хорс, 2020.
Примітки