Анна Мишинська (, , 30 червня 1931, Курниця, Район Оппельн, Провінція Верхня Сілезія, Веймарська Республіка — 7 вересня 2019, Ниса, Ниський повіт, Опольське воєводство, Польща) — польська письменниця, перекладачка і фотографка сілезького походження. Відома також пропагандою сілезької мови та сілезьких традицій.
Народилася в селі Курниця. Після завершення Другої світової війни кілька років працювала на фермі своїх батьків. У 1952 році вступила в медицинську школу в Ратиборі. Переїхала в Білу. Померла 7 вересня 2019.
Біографія Народилася в змішаній сілезько-німецькій сім'ї 30 червня 1931 року в селі Курниця неподалік від Глогувека. Сілезія тоді була поділена між Німеччиною і Польщею. Село, як і більша частина Сілезії входило до складу Німеччини. Її родина була пронімецьки налаштована, хоча в селі були й прихильники Польщі. В 1945 році завершила німецькомовну школу. Після завершення Другої світової кілька років працювала на фермі своїх батьків. Не ходила в школу, оскільки не знала польську, тільки сілезьку.
Лише у 1952 році вона вступила в школу медсестер в Ратиборі. Після завершення навчання влаштувалася на роботу в Опольську лікарню. Завершила Державну школу акушерок у Нисі в 1957 році.
Переїхала в Білу, що біля Прудника. Після виходу на пенсію почала співпрацювати з Міським культурним центром у Білій та місцевою газетою Panorama Bialska.
Після 15 років роботи в медичній службі вона змінила професію і стала фотографом. Під час навчання професії отримала звання майстра. Вона брала участь у конкурсі «», організованому Радіо Катовиці.
Співпрацювала з Радіо Ополе з 1994 року. Там вона 18 років представляла свої оповідання сілезьким діалектом у програмі «Nasz Heimat». 1 січня 2013 року мовлення було припинено.
В місті Біла заснувала центр допомоги сім’ям алкоголіків, за що була удостоєна звання «Zasłużony dla Miasta i Gminy Biała».
Страждала на розсіяний склероз. Померла 7 вересня 2019 в госпісі у місті Ниса. На момент смерті їй було 88 років. Похорон Анни Мишинської відбувся за 8 днів після її смерті, 15 вересня в парафіяльному костелі в місті Біла. На ньому були присутні її родина, друзі й староста Гміни Біла Едвард Плічко. Творчість Мишинська використовувала прудницький говір сілезької мови. У 2004 році вона переклала сілезькою мовою драму Вільяма Шекспіра «Ромео і Джульєтта». Також вона співпрацювала з газетою «Tygodnik Prudnicki», для якої переклала польською мовою зміст роману «Літо мертвих снів» () німецького письменника Гаррі Тюрка. Авторка книг «Jak to piyrwej było», (1999), (2006) і (2007). Ці книги вона написала так, як говорила і чула, наприклад ślązołk (читається як [ɕlɔnzɔu̯k]).
У 2010 році разом із сином Петром видала книгу-каталог «Pod Wieżą».
Також у 2010 році написала книгу «Oberschlesische erzählungen», що містить оповідання польською та німецькою мовами. Книга написана для дітей, що живуть в Німеччині, але походять із Сілезії.
Нагороди та відзнаки Сілезька письменниця Анна Мишинська нагороджена багатьма відзнаками, зокрема: Вітальним листом маршалка Опольського воєводства за заслуги у розвитку культури (2000). Дипломом міністра культури та національної спадщини за внесок у розвиток культури (2008). Почесним знаком Опольського воєводства (2016).
Цитати
Сім’я Мала одного сина — Петра Мишинського, який помер через рік після смерті Анни Мишинської.
Коментар
Примітки
Зовнішні посилання