Ала уд-Дін Ахмад-шах II (; д/н — 6 травня 1458) — султан держави Бахмані у 1436—1458 роках.
Життєпис Син султана Ахмад-шаха I. Дата народження невідоме, отримав ім'я Зафар-хан. Згодом долучився до державних справ, а з початку 1430-х років фактично був співсултаном батька. Після смерті Ахмад-шаха I 1436 року спадкував владу. Прийняв тронне ім'я Ала уд-Дін Ахмад-шах. Невдовзі придушив повстання на чолі з братом Махмуд-ханом. Султан пробачив останнього, надавши тому в володіння долину Райчур на кордоні з Віджаянагарською імперією.
Продовжив політику попередника, спрямовану на мирні відносини з раджами-телугу, одружившись з дочкою раджі Сангмесвара, якій він дав титул Зеба Чехра. Втім стосунки з Хандеським султанатом погірщшилися. Султан Насір-хан Фарукі в союзі з князівством Гарха атакували північні землі Бахманідської держави. На бік ворогів перейшли деякі місцеві сановники та військовики, внаслідок чого тому вдалося захопити місто Берар. У відповідь армія бахманідське військо на чолі з Маліком-ут-Туджаром спочатку завдала поразки супротивникові біля Роханхедагату, потім пішла за ним до Бурханпура, розграбувала місто і, нарешті, 1437 року розгромила його армію в битві при Лалінгу. Після цього Ахмад-шах II вступив у боротьбу за вплив на Хандеш з Гуджаратським султанатом, яку зрештою програв.
Активно розбудовував нову столицю султанату Бідар, яку прикрасив численними палацами, садами та громадськими будовами, а також потужними укріпленнями. Знищив розбійників та волоцюг, що створювали гармидар в державі за попередників. Продовжив фундувати лікарні та медресе. Також завершив грошову реформу батька щодо встановлення міри срібла та міді в монетах.
1443 року Деварая II, магараджахіраджа Віджаянагару, виступив проти Бахмані. Спочатку той завдав поразки Махмуд-хану, захопивши Райчурську долину. Втім султан Ахмад-шах II завдав поразки віджаянагарським військам й змусив відступити з Райчура. 1444 року було придушено повстання родича Джалал-хана. У 1447 року вже султан виступив проти Віджаянагару, завдавши поразки новому магараджахіраджи Маллікарджуні, захопивши до 1450 року більшу частину імперії, підійшовши впритул до її столиці Віджаянагару.
Помер у 1458 році від зараження крові внаслідок поранення ноги. Йому спадкував син Хумаюн.
Джерела James Gibbs. Gold and Silver Coins of the Bahmani Dynasty. The Numismatic Chronicle and Journal of the Numismatic Society Third Series, Vol. 1 (1881), pp. 91–115 Cambridge History of India, volum III, 1937. Sen, Sailendra (2013). A Textbook of Medieval Indian History. Primus Books. pp. 106–108. ISBN 978-9-38060-734-4.