Уссурійськ (, «Шуанченцзи»双城子. 辞海（1999年版缩印本）. 上海辞书出版社. 2000年1月: 594. [Shuangchengzi. Cihai (1999 скорочене видання). Видавництво Шанхайського словника. Січень 2000: 594. ISBN 7-5326-0630-9.]) — місто на Далекому Сході Російської Федерації, адміністративний центр Уссурійського міського округу (до 2004 року — району) Приморського краю.
Розташований на Приханкайській низовині, за 112 км від Владивостока на річці Раківка, в улоговині між сопками. Площа міського округу 3690 км².
Населення міста — 161,5 тисяч осіб (2012). Є третім містом Приморського краю за кількістю населення (після Владивостока та Находки). (Уссурійський міський округ — 180,7 тис. осіб (2009)). Близько 60 % промисловості міста припадає на виробництво продуктів харчування.
Історія
У 1866 13-ма сім'ями, що прибули з Астраханської та Воронезької губерній, було засноване село Микольське (), назване так на честь Миколая Чудотворця. (). До складу міста увійшло не лише село Микольське, але залізничне селище станції Кетрицеве і виселок Суйфунський. Пізніше населення новоутвореного містечка значно поповнилося вихідцями з України, які масово переселятися на південь далекосхідного регіону Російської імперії.
Кореспондент Іван Ілліч-Світич так описував місто у 1905 р.:
Це велике малоросійське село. Головна і найстаріша вулиця — Микольська. Вздовж всієї вулиці, по обидва боки, витягнулися білі мазанки, місцями і тепер ще криті соломою. В кінці міста, при злитті Раківки з Супутинкою, як часто і на корінний Україні, влаштовано «ставок», біля якого мальовничо притулився «Млинок», так що виходила б цілком та картина, в якій «старий дід» в одній пісні бентежить «молоду дівчину» — «і ставок, і Млинок, і вишневенький садок», якби цей останній був у наявності. Серед російського населення, не рахуючи козаків, малороси настільки переважають, що сільських мешканців міський, так званий інтелігентний, називає не інакше, як «хохлами». І дійсно, серед полтавців, чернігівців, київських, волинських та інших українців переселенці з великоруських губерній зовсім губляться, будучи як би вкрапленням в основний малоросійський елемент. Базар в торговий день, наприклад, у Микольську-Уссурійському вельми нагадує якесь містечко в Україні; та ж маса круторогих волів, ліниво пережовували жуйку біля возів, наповнених мішками борошна, крупи, сала, свинячих туш тощо; той же український одяг на людях. Всюди чути веселий, багатолюдний, жвавий малоросійський говір, і в літню спеку день можна подумати, що знаходишся десь у Миргороді, Решетилівці або Сорочинцях часів Гоголя.
У 1917 році в місті (тоді Микольськ-Уссурійськ) відбувся Перший загальний всеукраїнський з'їзд діячів і громадянства Далекого Сходу.
З червня 1917 року по січень 1918 року тут розміщувався Тимчасовий Далекосхідній Український Крайовий Комітет.
З 1935 до 1957 року місто називалося Ворошилов на честь радянського військового керівника Клімента Ворошилова. У 1957 місто знов змінило назву — на Уссурійськ. Ця назва збереглася дотепер.
До 1980-х років Уссурійськ посідав друге місце за чисельністю населення в Приморському краї.
Економіка Уссурійськ — великий залізничний вузол на Транссибірської залізничній магістралі. В місті є: Уссурійський локомотиворемонтний завод — велике підприємство, що ремонтує локомотиви для потреб РЗ і промислових підприємств;Уссурійськ підприємства харчової промисловості (цукровий, молочний, лікеро-горілчаний заводи); заводи машинобудівної промисловості; підприємства з шиття одягу та шкіряного взуття, будівельної індустрії; кисневий завод; меблева фабрика; картонний комбінат.
Транспорт
Залізничний вокзал міста — станція Уссурійськ-I Далекосхідної залізниці.Довідкова вокзалу Вокзал обслуговують як приміські (до Владивостока та Ружиного), так і міжміські поїзди.
Федеральна траса М60 «Уссурі» зв'язує місто з Хабаровськом и Владивостоком. Автовокзал Уссурійська обслуговує міжміські автобуси.
Розвинена мережа внутрішньоміського та приміського громадського транспорту, представлена автобусами. Великими міськими транспортними компаніями є «Диліжанс», «Істок» і міська автоколона «1408». Приміські маршрути здійснюють регулярні рейси до Новонікольську, Михайлівки, Раківки та інші села.
Відомі люди Журавель Андрій Андрійович (1892—1938) — лікар-фтизіатр, член Української Центральної Ради. Шпанов Микола Миколайович (1896—1961) — російський письменник, сценарист. Хмельницький Борис Олексійович (1940—2008) — російський радянський актор театру і кіно. Самодаєва Людмила Євгенівна (* 1951) — українська композиторка та піаністка. Сініцин Ігор Петрович(*1953)— український вчений та мандрівник. Стебелєв Андрій Валентинович (*1965) — український літератор. Степанченко Дмитро Андрійович (1970—2014) — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Качан Володимир Андрійович (1947—2021) — радянський і російський актор, музикант, письменник Івченко Вадим Євгенович(*1980) — депутат Верховної Ради України VIII скликання.
Примітки
Посилання Офіційний сайт міста Уссурійськ та Уссурійського міського округу Місто Уссурійськ Герб міста Уссурійська