Примóрський край — адміністративно-територіальна одиниця Російської Федерації.

Приморський край був утворений 20 жовтня 1938 року за указом Президії Верховної ради СРСР «Про розділення Дальносхідного краю на Хабаровський і Приморський краї».

Адміністративний центр — місто Владивосток.

Географія

Розташування Приморський край розташований в південно-східній частині Російської Федерації, зі сходу омивається Японським морем. Межує на заході з Китаєм і на півдні з Північною Кореєю. На півночі межує з Хабаровським краєм РФ.

Часовий пояс Приморський край перебуває в годинному поясі, позначуваному по міжнародному стандарту як Vladivostok Time Zone (VLAT/VLAST). Зсув відносно UTC становить +10:00 (VLAT, зимовий час) / +11:00 (VLAST, літній час), тому що в цьому годинному поясі діє перехід на літній час. Щодо Московського часу годинний пояс має постійний зсув +7 годин і позначається в Росії відповідно як MSK+7. Владивостоцький час відрізняється від поясного часу на одну годину, тому що на території Росії діє декретний час.

Корисні копалини У Примор'я відкритий цілий ряд великих і унікальних родовищ різноманітних корисних копалин, на базі яких створена й функціонує найпотужніша на Далекому Сході гірничодобувна промисловість.

У краї виробляється більше 92 % флюориту (плавикового шпату) Росії, 64 % вольфрамових концентратів, майже 100 % борних продуктів, 73,6 % свинцю в концентраті й 8,4 % свинцю рафінованого, добувається 18,2 % олова Росії.

У краї виявлено майже 100 вугільних родовищ із загальними прогнозними запасами до 2,4 млрд т. Основні родовища вугілля — Бікінське, Павловське, Шкотовське й Артем'євське — буровугільні, Партизанське й Раздольненське — кам'яновугільні. Багато родовищ вугілля мають складні гідрогеологічні умови (невелика товщина вугільних шарів і їхня висока обводненность). Це утруднює видобуток вугілля, робить його дорожчим. Разом з тим близько 70 % запасів вугілля придатне для відкритої розробки.

Край багатий родовищами кольорових металів. Відомо близько 30 родовищ олова, які в основному розташовані у Кавалеровському, Дальнегорському (видобуток і збагачення здійснює «Дальполіметал») і Красноармійському районах. У цих ж районах зосереджене близько 15 родовищ поліметалевих руд, що містять цинк, свинець, мідь, срібло, вісмут, рідкісноземельні метали. У Красноармійському й Пожарському районах краю є кілька родовищ вольфраму. Крім вольфраму в цих рудах утримується мідь, срібло, золото, вісмут і інші коштовні метали. У північно-східних районах Сіхоте-Аліню знайдено кілька родовищ срібла.

У краї розвідано більше 50 родовищ золота. Золотоносні родовища є як на півдні Примор'я, так і на півночі. Близько 60 % усіх запасів золота перебувають у розсипах по долинах річок.

У районі Дальнегорська розташоване найбільше в Росії родовище бору (датолітових, боромістких руд). Воно розробляється відкритим способом і може забезпечити роботу переробних підприємств не менш ніж на 50 років. Плавиковий шпат добувається в Хорольському районі (Вознесенське й Погранічне родовища). Крім плавикового шпату в рудах цього родовища містяться рідкісні метали. Відкрито кілька родовищ фосфоритів на материковому схилі Японського моря.

У структурі видобутку традиційно переважають буре й кам'яне вугілля — 47 %, значну роль відіграють кольорові й рідкісні метали — 21 % і неметали — 14 %. Виробництво благородних металів (золота з розсипних і комплексних вольфрамово-мідних родовищ, срібла з комплексних поліметалевих родовищ) не перевищує 10 %, видобуток загальнопоширених корисних копалин — 3 %.

У краї є перспективи виявлення промислових родовищ як традиційних для краю корисних копалин, так і нових, на базі яких можуть бути створені великі гірничодобувні підприємства. Із традиційних корисних копалин є перспективи пошуків скарново-шеєлітових родовищ у Лермонтовському рудному вузлі й високоякісних лікувальних грязей у бухті Експедиції на півдні Примор'я.

Особливо сприятливі перспективи в краї є на виявлення нових промислових рудних родовищ благородних металів (золота й срібла).

З нових корисних копалин у Примор'я є перспективи виявлення родовищ стибію, ртуті, марганцю, бариту, каолінів, і високоякісних кварцитів для виробництва скла, у яких у цей час Росія має велику потребу.

У краї в останні роки з'явилися перспективи виявлення родовищ дорогоцінних каменів: алмазів у корінному заляганні й корундів у розсипах, у першу чергу сапфірів у Вострецовському золотоносному районі. Є недорозвідане родовище Райдужне шляхетного опала в межах Алчанської вулканоструктури.

В 1999—2000 роках почата переоцінка перспектив краю на нафту й газ, як у наземній частині, так і на шельфі Японського моря. Прогнозна оцінка на нафту за різними авторами коливається в межах 10-150 млн тонн. Розвинена інфраструктура краю й віддаленість від нафтовидобувних регіонів Росії дозволяє з високим ступенем імовірності припускати, що розробка навіть дрібних родовищ нафти й газу буде економічно доцільною.

Не освоюються розвідані родовища германія, за запасами якого Примор'я займає одне із провідних місць у світі. Також чекають свого освоєння родовища вермикуліту, графіту, тальку й інших корисних копалин.

Рослинність До 80 % території краю займають винятково різноманітні за складом ліси: хвойні, широколисті, дрібнолисті дерева й чагарники, багато з яких ендемічні (абрикос маньчжурський, актинідія, женьшень). Лісопокрита площа становить 12,3 млн га, загальні запаси деревини — 1,75 млрд м³. Ліси третьої групи займають близько 60 % лісопокритої площі, а ліси, де можливе рубання — близько 75 %. Для Приморського краю норма вирубки становить близько 10 млн м³ у рік. У деяких районах вирубується набагато більше раціональних норм, а у важкодоступних районах ліс може не вирубуватися взагалі. Ліси Приморського краю також багаті кедровими горіхами, лікарськими рослинами (лимоник, женьшень).

Клімат У Примор'ї поєднуються тайга з субтропічними лісами. Взимку лютують морози близько −30 °C (іноді до −50 °C), влітку — +30 (місцями до +40 °C). Район є найпівденнішим у зоні тайги й найпівнічнішим у зоні субтропіків, що визначає багатство флори й фауни, різноманітність ландшафту, тепле море на півдні, наявність джерел мінеральних вод — усе це дозволяє розвивати туризм у краї.

Історія

Адміністративний поділ

Приморський край складається з 12 міських округів і 22 муніципальних районів, на території яких розташовуються 29 міських поселень і 116 сільських поселень.

Населені пункти +Населені пункти Приморського краю з чисельністю понад 10 тисяч осіб Владивосток 594 201 Трудове 19 543

Уссурійськ 178 803 Фокіно 19 171

Находка 133 859 Лучегорськ 16 763

Артем 108 274 Кавалерово 12 951

Арсеньєв 46 543 Чугуївка 11 101

Великий Камінь 40 387 Руський 10 424

Спаськ-Дальній 34 370 Слов'янка 10 375

Лісозаводськ 34 289 Чернігівка 10 124

Партизанськ 32 635

Дальнєгорськ 32 310

Дальнєрєченськ 22 521

Виконавча й законодавча влада

Законодавчі Збори Приморського краю є постійно діючим законодавчим (представницьким) органом державної влади краю. Чисельний склад Законодавчих Зборів — 39 депутатів.

Губернатор краю — Кожем'яко Олег Миколайович.

Населення

Загальні характеристики Чисельність населення: 1 799 659 осіб (2025) Густота населення: 10,93 осіб/км² (2025) Питома вага міського населення: 80,31 % (2022) Природний рух населення, на 1000 осіб: −5,9 (2020) Народжуваність, на 1000 осіб: 9,6 (2020) Смертність, на 1000 осіб: 15,5 (2020) Середнє число дітей на одну жінку — 1,385 (2025) Середня очікувана тривалість життя, років: 68,61 (чоловіки — 63,98; жінки — 73,45) (2021) Співвідношення жінок на 1000 чоловіків: 1098 (2017)

Етнічний склад населення +Етнічний склад населення Приморського краюЕтнос19591989200220102021Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Росіяни1 120 70381,21 960 55486,91 861 80890,71 675 99292,51 391 73694,4Українці182 00413,2185 0918,294 0584,649 9532,811 3370,8Корейці6 5970,58 4540,417 8990,918 8241,07 7850,5Узбеки3330,03 3560,21 6340,18 9930,56 3650,4Вірмени6750,12 3880,15 6410,35 9240,34 3780,3Татари17 0041,220 2110,914 5490,710 6400,63 9460,3Інші53 6733,875 8733,356 5822,741 2442,348 4323,3Не вказали етнос29–145–19 039–144 927–371 186– +Етнічний склад населення Приморського краю за переписом населення 2010 рокуЧастка, %росіяниукраїнцікорейцітатарим. Владивосток92,42,00,80,5м. Арсеньєв96,02,30,20,4м. Артем92,72,11,41,2м. Великий Камінь94,32,30,50,4м. Дальнєгорськ96,51,50,30,4м. Дальнєрєченськ93,43,70,40,3м. Лісовазодськ93,63,80,60,3м. Находка93,12,41,20,7м. Партизанськ92,62,12,51,2м. Спаськ-Дальній93,33,10,90,6м. Уссурійськ91,02,43,00,5м. Фокіно91,23,80,40,9Анучинський район92,93,60,50,7Дальнєрєченський район88,88,70,20,2Кавалеровський район95,42,50,10,6Кіровський район92,65,30,20,3Красноармійський район94,23,40,00,5Лазовський район92,63,50,40,4Михайлівський район90,34,41,90,3Надєждинський район92,73,10,31,2Ольгинський район91,24,40,10,4Партизанський район89,83,92,20,7Погранічний район88,32,70,61,2Пожарський район91,63,50,10,4Спаський район90,34,61,60,5Тернейський район94,12,50,20,4Ханкайський район91,15,20,10,5Хасанський район92,52,50,40,9Хорольський район91,86,10,10,3Чернігівський район91,74,01,00,8Чугуївський район94,43,10,10,3Шкотовський район93,62,90,50,7Яковлівський район91,74,50,40,6Приморський край92,52,81,00,6

Українці Приморського краю

Переселенці з України та з Білорусі, а також жителі сучасної України Південний регіон Далекосхідного краю називають Зелений Клин.

Багато населених пунктів засновані поселенцями з України й отримали імена рідних місць: Хороль — на честь українських міста і річки Хорол Чернігівка — на честь міста Чернігів та Чернігівської губернії. Чугуївка — на честь міста Чугуїв. Київка Ніжино та Новоніжино — на честь міста Ніжин Прилуки — на честь українського міста Прилуки Полтавка — на честь Полтави

На початку 20 століття Примор'я називали «другою Україною»Приамурье. Факты, цыфры, наблюдения. Собраны на Дальнем Востоке сотрудниками Общеземской организации. — Москва, 1909. — С. 717—718. Перепис населення краю, здійснений 1909 Загальноземською організацією засвідчив, що в Амурській області українці становили 40,6 % населення, а в Приморській області — 75 % населення.

Загалом, протягом 1858—1914 років в Примор'я переселилися 22 122 селянські родини, 70 % яких були вихідцями з України. В Південно-Усурійському краю вони становили 81,26 % усіх селян-переселенцівАргудяева Ю. В. Крестьянская семья украинцев в Приморье (80-е гг. XIX — начало ХХ вв). — Москва, 1993. — С.32.Герасимов И. Новая имперская история постсоветского пространства. — Казань, 2004. — С. 236—237.

Станом на 1923 рік, через політику русифікації царської Росії та еміграцію після громадянської війни в Росії, частка українців в Примор'ї зменшилася — їх нараховувалося 219 462 осіб, близько 50 % населення регіонуЭкономическая жизнь Приморья. — 1924. — № 6-7. — С.48..

В 1931 році в Примор'ї стартував процес українізації, в ході якої Чернігівський, Ханкайський, Спаський і Калінинський райони краю були перетворені в українські національні райони. В Спаську відкрався український педагогічний технікум, який планувалося реформувати в інститут. Проте в грудні 1932 року, напередодні Голодомору, за рішенням ЦК ВКП(б) усі українські організації Примор'я були ліквідовані, а українізаційний курс скасований і замінений русифікацією.

За даними радянського перепису 1989 року, українці Примор'я становили лише 8,2 % населення — 185 тисяч осіб.

Економіка

Культура

Див. також Список українських населених пунктів на Далекому Сході Суйфеньхе

Примітки

Посилання

Офіційна вебсторінка Інтерактивні карти Приморського краю Далекий Схід: надія на відродження залишається Від Товариства української культури Приморського краю до Центру сучасного суспільствознавства