Про рабство волі () — полемічний твір Мартіна Лютера у відповідь на книгу Еразма Роттердамського «Про свободу волі» (), виданий у 1525 році. Робота не зараховується до числа лютеранства.
Позиція Лютера полягає в тому, що людина не може з власної волі наближатися до Бога, робити те, що є правильним в його очах — людська природа з часів гріхопадіння являє собою у власній природі зло і людина, надана сама собі, може тільки грішити. Тільки той, хто зазнав Божу благодать, здатний творити добро. Тому людська воля в цьому відношенні є поневоленою, оскільки людина не може сама вирішувати, що їй робити.
Лютер також звертався до питання свободи людини в одній зі своїх ранніх праць «Про християнську свободу» (, 1520 р.).
Література
Heinrich Weinstock: Die Tragödie des Humanismus. Wahrheit und Trug im abendländischen Menschenbild. Sammlung Aula, Wiesbaden 1989. Thomas Kaufmann: Luther und Erasmus. In: Albrecht Beutel (Hrsg.): Luther Handbuch. Tübingen: Mohr Siebeck 2005, S. 142–152.