Барісан д'Ібелін (; помер у 1150 р.) — важлива фігура в Єрусалимському королівстві хрестоносців і засновник впливового роду Ібелін. Пізніше його ім'я іноді писалось як «Баліан», і тоді його називали Баліан Старший або Баліан I д'Ібелін. Барісан був сеньйором (володарем) Рамли з 1138 по 1150 рік.
Біографія Походження Барісана невідоме. Пізніше Ібеліни стверджували, що походять від віконтів Шартрських, але, за словами Пітера В. Едбері, Барісан, ймовірно, походив з північної ІталіїPeter W. Edbury, John of Ibelin and the Kingdom of Jerusalem (Boydell Press, 1997), pg. 4.. Однак Джонатан Райлі-Сміт вважає, що він, можливо, справді був пов'язаний із Шартром, як брат Гуго де Пюізе, графа Яффи. В такому випадку він також мав бути двоюрідним братом родини Монлері єрусалимського короля Балдуїна IIJonathan Riley-Smith, The First Crusaders, 1095—1131 (Cambridge University Press, 1997), pp. 172—173..
Проте нічого достовірного не відомо про його життя до 1115 року, коли він з'являється констеблем Яффи під керівництвом Гуго I де Пьюїзе. У 1120 році він був присутній на Наблуському соборі, де були проголошені перші закони королівства, можливо, як представник нового, неповнолітнього графа Яффо, Гуго IIRiley-Smith, pg. 173.. Приблизно в тому ж році його заслуги були винагороджені одруженням з Ельвізою з Рамли, донькою Балдуїна I де Рамла. У 1134 році, коли Гуго II повстав проти короля Фулька, Барісан підтримав короля і незабаром набув великої ваги при дворі Фулька. У 1141 році, можливо, як нагороду за його вірність у 1134 році, йому було надано нещодавно побудований замок Ібелін, розташований у графстві Яффо між самою Яффою та фатимідською єгипетською фортецею Аскалон. Саме від цього замку родина взяла своє ім'яEdbury, pg. 4..
У 1148 році Барісан успадкував сусіднє володіння Рамла через свою дружину ЕльвізуEdbury, pg. 5. Того року Барісан також був присутній на раді, скликаній в Акрі після початку Другого хрестового походу, на якій було вирішено напасти на Дамаск. Барісан помер у 1150 році, і титул сеньйора Ібеліна успадкував Гуго. Після смерті Барсіана, Ельвіза вийшла заміж за Манасія з Гієргеса, конетабля ЄрусалимуEdbury, pg. 5..
Сім'я Разом з Ельвізою, леді Рамли (дочкою Балдуїна I де Рамла), Барісан був батьком:
Гуго д'Ібелін, сеньйор Рамли Балдуїн д'Ібелін, сеньйор Мірабель і Рамли Баліан д'Ібелін (при народженні Барсіан), сеньойор Наблуса Ерменгарда д'Ібелін, сеньйоріна Тиверіади, вийшла заміж за Вільгельма I Буреського Стефанія д'Ібелін (пом. після 1167)
Джерела
Вільгельм Тирський, Історія вчинків, зроблених за морем, пер. EA Babcock і AC Krey. Видавництво Колумбійського університету, 1943. Пітер У. Едбері, Джон Ібелінський і Єрусалимське королівство . Boydell Press, 1997. Джонатан Райлі-Сміт, Перші хрестоносці, 1095—1131 . Cambridge University Press, 1997, як Барісан Старий.
Список літератури