Паризит — загальна назва групи мінералів, фтор-карбонатів кальцію і рідкісних земель острівної будови. Синоніми: бунзит, мусит.
Історія та етимологія
Названий за прізвищем Дж. Дж. Паріса (J. J. Paris) — власника і менеджера рудника Мусо, Колумбія, Південна Америка де вперше у 1835 р. знайдено мінерал. Тут він асоціюється зі смарагдом у бітумінозних вапняках крейдового періоду.
Загальний опис Загальна хімічна формула: Ca(Ce/La/Nd/REE)2(CO3)3F2.
Основне поширення має паризит-(Ce). Якщо в структурі переважає неодим, мінерал стає паризитом-(Nd), якщо лантан — паризитом-(La):
паризит-(Ce) — CaCe2(CO3)3F2; паризит-(La) — CaLa2(CO3)3F2; паризит-(Nd) — Ca(Nd,Ce,La)2(CO3)3F2 (вміст основних лантаноїдів: La 9,6 %; Ce 35,9 %; Pr 7,7 %; Nd 40,6 %).
Аналоги У нефелін-сієнітовому районі Какорток на півдні Гренландії знайдений барій-паризит, який відрізняється тим, що містить барій замість кальцію, з формулою : він називається кордиліт через булавоподібну форму його шестикутних кристалів.
Бастнезит — фторкарбонат церію, лантану і неодиму, з Бастнеса, поблизу Ріддархіттана, у Вестманланді, Швеція, та регіону Пайкс-Пік у Колорадо, Сполучені Штати.
Паризит ітріїстий — різновид паризиту, який містить до 8 % Y2O3.
Див. також Список мінералів
Примітки
Література
Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1951) Dana's system of mineralogy, (7th edition), v. II, 282—285. Мазурівське рідкіснометалічне родовище: Монографія / Шпильовий Л. В., Білецький В. С., Чернієнко Н. М., Стрекозов С. М. / За редакцією Білецького В. С. — Львів: Видавництво ПП «Новий Світ-2000», 2023. — 283 с. ISBN 978-966-418-364-9.