Даві́д Ві́лья Са́нчес (; 3 грудня 1981, Лангрео, Астурія, Іспанія) — колишній іспанський футболіст, нападник. Рекордсмен збірної Іспанії за кількістю забитих у її складі голів (59 у 98 іграх протягом 2005–2017 років).
Клубна кар'єра Давид любив футбол ще з раннього дитинства. Батько підтримував захоплення сина і вони тренувалися двоє. Всі надії на велике спортивне майбутнє могла перекреслити травма, якої Давид зазнав у 4-річному віці — перелом стегна. Півроку в гіпсі. Давид ріс невисоким і худеньким хлопчиком, у дитинстві йому навіть спеціально давали вітаміни, щоб підсилити організм. Вже тоді відзначався великою швидкістю і енергійністю на полі.
Невдало закінчилась перша спроба записатися до футбольної школи — Вільї відмовили у клубі «Ов'єдо», зате прийняли до рідний Лангрео. Там футболіст тренувався до 1999 року, коли талановитого хлопця запросили до головної команди Астурії — хіхонського «Спортінга», чия академія виховала багато відомих футболістів — Кіні, Луїса Енріке, Ангуло та ін.
Сезон 2000/01 нападник проводить у дублі «Спортінга» — команді «Спортінг-B», котра виступала у дивізіоні Сегунда-B. Уже наступний сезон він грає за головну команду в Сегунді і забиває 18 голів, оскільки відразу став лідером атаки і штатним пенальтистом «Спортінга». Ще 20 голів у наступному чемпіонаті роблять Вілью зіркою другого іспанського дивізіону — його запрошують до молодіжної збірної, а влітку 2003 року нападник переходить до вищолігової «Сарагоси».
У новій команді Вілья теж почав виконувати пенальті і один з них допоміг «Сарагосі» здобути Кубок Іспанії, перегравши у фіналі мадридський «Реал» — 3:2. У Примері астурієць забив 18 м'ячів. Успіх у кубку країни дав клубу право виступати у Кубку УЄФА 2004/05. Там нападник вперше зустрівся з українською командою — «Сарагоса» у груповому турнірі перемогла «Дніпро» .
Відразу ж у першому сезоні за «Валенсію» Вілья забив 25 м'ячів (провівши 37 ігор) у Примері і став другим (після Самюеля Ето'о) найкращим бомбардиром чемпіонату. За всю історію «Валенсії» тільки двоє людей забивали за одну першість більше голів. Результат Давида Вільї став третім показником за всі часи.
За «Валенсію» Вілья виступав з 2005 року. За цей час він зіграв у 167 матчах Прімери, і забив 107 голів.
19 травня 2010 року Вілья перейшов у «Барселону», яка заплатила за трансфер форварда 55,48 млн. доларів (40 млн. євро); контракт було підписано на 4 роки з можливістю продовження ще на сезон.
15 грудня 2011 року у півфіналі клубного чемпіонату світу в Йокогамі проти катарського «Садда» Давід зламав велику гомілкову кістку лівої ноги, за попередніми прогнозами лікарів, на його одужання піде 4-6 місяцівВілья на ЄВРО не зіграє?Зірка збірної Іспанії зламав ногу і може пропустити Євро-2012Виступ Давіда Вільї на Євро-2012 під загрозою, форвард зламав ногу.
Протягом 2013—2014 років грав за мадридський «Атлетіко», після чого влітку 2014 року став гравцем новоствореного американського клубу «Нью-Йорк Сіті». Враховуючи більш пізній старт змагань у MLS, був відданий новим клубом у короткочасну оренду до австралійського «Мельбурн Сіті» для підтримки ігрових кондицій. З початком змагань у північноамериканській футбольній лізі сезону 2015 року дебютував за «Нью-Йорк Сіті» і протягом наступних чотирьох років був головною ударною силою його команди. Граючи у США, у квітні 2018 року став автором непересічного для сучасного футболу досягнення, забивши свій 400-й гол у професійній кар'єрі.
Сезон 2019 року 37-річний на той час нападник розпочав у японському клубі «Віссел» (Кобе), в якому воз'єднався зі своїм багаторічним партнером по «Барселоні» і збірній Іспанії Андресом Іньєстою.
Виступи за збірну Дебютував у національній збірній Іспанії 9 лютого 2005 проти Сан-Марино.
Учасник чемпіонату світу 2006 року, на тогорічній світовій першості забив 3 голи, 2 з них — у матчі групового турніру у ворота збірної України.
Чемпіон Європи 2008 року.
Був включений до складу збірної Іспанії для участі у світовій першості 2010 року, за результатами якого іспанці уперше в історії стали чемпіонами світу. Під час фінального турніру у Південно-Африканськії Республіці був основним нападником команди, провівши на полі усі сім матчів іспанців на турнірі. Під час світової першості забив 5 м'ячів, ставши одним з найкращих бомбардирів турніру (стільки ж голів забили ще 3 гравці).
26 березня 2011 року у матчі із збірною Чехії Вілья забив свій 45-й гол у формі збірної і став найкращим бомбардиром в її історії, обійшовши за цим показником РауляВілья — найкращий голеадор в історії збірної Іспанії.
Через перелом великої гомілкової кістки 15 грудня 2011 року нападник не зміг зіграти на чемпіонаті Європи 2012Вілья пропустить Євро-2012. Попри відсутність одного зі своїх найкращих гравців «червона фурія» захистила титул найсильнішої збірної Старого Світу, однак травма завадила Вільї стати дворазовим чемпіоном Європи.
Відновившись після травми, форвард повернувся до лав національної команди, регулярно виходив на поле у її складі і відзначався забитими голами, проте знову стати ключовою фігурою у нападі іспанців вже не зміг. Його останнім великим турніром у складі збірної став чемпіонат світу 2014 року, на якому Вілья виходив на поле лише в одній грі групового етапу проти австралійців, в якій відзначився забитим голом, учергово оновивши рекорд з кількості забитих за збірну Іспанії голів, який досяг 59 влучних ударів. А вже наступна гра Вільї у формі збірної, яка відбулася лише у вересні 2017 року, стала для нього останньою.
Статистика виступів Статистика клубних виступів Станом на 1 червня 2019 року СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсього Змаг. Ігор Голів Змаг. Ігор Голів Змаг. Ігор Голів Змаг. Ігор Голів Ігор Голів 1999–00 «Спортінг B» (Хіхон) СДБ 30 12 - - - - - - - - - 30 12 2000–01 СДБ 35 13 - - - - - - - - - 35 132001–02СДБ11 - - - - - - - - -11Усього за «Спортінг B» (Хіхон) 66 26 - - - - - - 66 26 2000–01 «Спортінг» (Хіхон) СД 1 0 - - - - - - - - - 1 0 2001–02 СД 40 18 КІ 4 2 - - - - - - 44 20 2002–03 СД 39 20 КІ 1 1 - - - - - - 40 21Усього за «Спортінг» (Хіхон) 80 38 5 3 - - - - 85 41 2003–04 «Реал Сарагоса» ПД 38 17 КІ 8 4 - - - - - - 46 21 2004–05 ПД 35 15 КІ 1 0 КУЄФА 10 3 СІ 2 0 48 18Усього за «Реал Сарагоса» 73 32 9 4 10 3 2 0 94 39 2005–06 «Валенсія» ПД 37 25 КІ 4 2 Інт 6 1 - - - 47 28 2006–07 ПД 36 16 КІ 2 0 ЛЧ 11 5 - - - 49 21 2007–08 ПД 28 18 КІ 6 1 ЛЧ 7 3 - - - 41 22 2008–09 ПД 33 28 КІ 3 1 КУЄФА 5 1 СІ 2 1 43 31 2009–10 ПД 32 21 КІ 2 0 ЛЄ 11 7 - - - 45 28Усього за «Валенсію» 166 108 17 4 40 17 2 1 225 130 2010–11 «Барселона» ПД 34 18 КІ 5 1 ЛЧ 12 4 СІ 1 0 52 23 2011–12 ПД 15 5 КІ 1 0 ЛЧ 4 3 СІ+СУ+КЧС 2+1+1 1+0+0 24 9 2012–13 ПД 28 10 КІ 5 5 ЛЧ 10 1 СІ 0 0 43 16Усього за «Барселону» 77 33 11 6 26 8 5 1 119 48 2013–14 «Атлетіко» ПД 36 13 КІ 2 1 ЛЧ 7 0 СІ 2 1 47 15 2014 «Мельбурн Сіті» A 4 2 КА - - - - - - - - 4 2 2015 «Нью-Йорк Сіті» MLS 30 18 ВКСША 0 0 - - - - - - 30 18 2016 MLS 33+2Регулярний сезон+плей-оф. 23+0 ВКСША 0 0 - - - - - - 35 23 2017 MLS 31+222+2 ВКСША 1 0 - - - - - - 34 24 2018 MLS 23+2 14+1 ВКСША 1 0 - - - - - - 26 15Усього за «Нью-Йорк Сіті» 123 80 2 0 - - - - 125 802019«Віссел» (Кобе)J1281300 - - - - -2813Усього за кар'єру 637 338 46 18 83 28 11 3 777 387
Статистика виступів за збірну
Титули та досягнення
Клубні Реал Сарагоса Копа дель Рей (1): 2003–04 Суперкубок Іспанії (1): 2004
Валенсія Копа дель Рей(1): 2007–08
Барселона Ла-Ліга (2): 2010–11, 2012–13 Копа дель Рей (1): 2011–12 Суперкубок Іспанії (2): 2010, 2011 Ліга чемпіонів УЄФА (1): 2010–11 Суперкубок УЄФА (1): 2011 Клубний чемпіонат світу (1): 2011
Атлетіко (Мадрид) Ла-Ліга (1): 2013–14
Віссел Кобе Кубок Імператора (1): 2019
Збірна Іспанія Чемпіонат світу (1): 2010 Чемпіонат Європи (1) : 2008
Індивідуальні Найкращий бомбардир чемпіонату Європи: 2009 (4 голи) «Найцінніший гравець МЛС»: 2016
Примітки
Посилання