Яффська угода 1192 року — договір між королем Англії Річардом Левове Серце і мусульманським правителем Салах ад-Діном, укладений 1 або 2 вересня 1192 року (20 числа Ша'бан 588 року гіджри) незабаром після битви при Яффі в липні-серпні 1192 року. Договір гарантував вільний доступ неозброєним християнським паломникам та торгівцям до Єрусалиму і гарантував трирічне перемир'я між двома арміями. Договір був укладений за сприяння Баліана д'Ібелін, очільника оборони Єрусалима 1187 року і завершив Третій хрестовий похід.

Іноді він також відомий як Рамльська угода або Договір 1192 року .

Передумови Під час Третього хрестового походу армії хрестоносців на чолі королем Англії Річардом I Левове Серце, королем Франції Філіпом II Августом і герцогом Австрії Леопольдом вдалось після дворічної облоги в липні 1191 році захопити Акру, після чого Філіп і Леопольд з більшістю своїх лицарів відбули додому. Річард Левове Серце залишився в Палестині єдиним керівником хрестового походу.

Попередні спроби домовитись

Після облоги Акри король Річард і Салах ад-Дін провели серію перемовин про умови завершення Третього хрестового походу. Ці листи зазвичай містили аргументи про релігійні аспекти і про те, хто, християни чи мусульмани, мали більше прав на Єрусалим. Жодна з цих спроб фактично не призвела до укладення мирних домовленостей.

У вересні 1191 року Річард переміг військо Салах ад-Діна в битві при Арзуфі, після чого зміг захопити Яффу. В листопаді 1191 року і в червні 1192 року Річард на чолі армії хрестоносців здійснив дві спроби походу на Єрусалим і обидва рази мусив відступити дійшовши майже до меж видимості міста, перший раз через несприятливі погодні умови, а другий розбіжності серед лідерів хрестоносцівGillingham, pp. 198—200.. Влітку 1192 року, перебуваючи в Акрі, Річард готувався повернутися додому через несприятливі для нього політичні події, які відбувались АнгліїGillingham, pp. 209—212, коли почув новину про те, що Салах ад-Дін та його армія знову взяла в облогу Яффу. Річард і на чолі невеликого загону чисельністю трохи більше 2000 чоловік попливли до Яффи на кораблях і у раптовому нападі зі своїх кораблів розбили армію Салах ад-Діна, яка не очікувала атаки з моря. Битва при Яффі закінчилася повною невдачею для Саладіна, який був змушений відступити. Ця битва значно зміцнила позиції прибережних держав хрестоносцівRunciman 1954, pp. 71–72.

2 вересня 1192 року, після поразки під Яффо, Салах ад-Дін був змушений укласти угоду з Річардом, умови якої сторони намагались узгодити протягом останніх двох років. Ні Салах ад-Дін, ні король Річард не були прихильниками укладання мирної угоди, але вони не мали іншого вибору. Ісламський правитель був ослаблений поразками та витратами війни, і обом з них довелося мати справу із загрозами їх владі вдома, що вимагало від них негайного повернення з Палестини у власні королівства.

Умови мирного договору

Договір головним чином торкався двох основних питань — статусу Єрусалима та права християн на паломництво, а також ступінь суверенітету держави хрестоносців у Святій Землі. По-перше, договір гарантував безпечний проїзд християн і мусульман через Палестину, заявивши, що Єрусалим залишатиметься під контролем ісламу, але він буде відкритий для християнських паломництв. По-друге в ньому було узгоджено, що християни утримуватимуть узбережжя від Тіру до Яффо, що практично зводило латинське Єрусалимське королівство, яке втратило майже всю свою територію в 1187 році, до прибережної смуги, яка простягається між цими двома містами. Аскалон був спірним питанням, оскільки загрожував зв'язку між володіннями Салах ад-Діна в Єгипті та Сирії і зрештою було погоджено, що укріплення Аскалона мали бути зруйновані, а саме місто повернуто Салах ад-Діну.

Річард покинув Святу Землю, відпливши з Акри 9 жовтня 1192 року.

Наслідки Жодна сторона не була цілком задоволена результатами війни. Хоча перемоги Річарда позбавили мусульман важливих прибережних територій і відновили життєздатну Франкську державу в Палестині, багато християн на Латинському Заході були розчаровані тим, що він вирішив не відвойовувати ЄрусалимProcter, George (1854). History of the crusades: their rise, progress, and results. R. Griffin and Co. pp. 112–16.. Так само багато хто в ісламському світі були стурбовані тим, що Салах ад-Діну не вдалося остаточно вигнати християн із Сирії та Палестини. Проте мусульмансько-християнська торгівля в портових містах уздовж узбережжя Середземного моря та на всьому Близькому Сході процвіталаCrompton, Samuel Willard (2003). The Third Crusade: Richard the Lionhearted vs. Saladin. Great battles through the ages. Infobase Publishing. p. 64. ISBN 0-7910-7437-4..

Яффська угода 1229 р У 1229 році між племінником Салах ад-Діна Аль-Камілєм та імператором Фрідріхом II було підписано іншу Яффську угоду, яка поклала кінець Шостому хрестовому походу. Згідно цієї угоди Єрусалим та низка інших територій в Палестині без бою передавались під контроль хрестоносців.

Див. також

Яффська угода (1229)

Примітки

Джерела

Adrian J. Boas (2001). Jerusalem in the Time of the Crusades: Society, Landscape and Art in the Holy City Under Frankish Rule. London: Routledge. p. 1. ISBN 978-0415230001. El-Sayed, Ali Ahmed Mohamed (2017). Islamic Awqaf related to Peace-Building Among Nations: Tamim Al-Dari Hospice as a Model. Relations between East and West: Various Studies: Medieval and Contemporary Ages. Cairo: Dar al-Kitab al-Gamey. Gillingham, John (1978). Richard the Lionheart. London: Weidenfeld & Nicolson. ISBN 0-297-77453-0. Lane-Poole, Stanley (1901). A History of Egypt in the Middle Ages. A History of Egypt. Vol. VI, The Middle Ages. London: Methuen & Co. Lane-Poole, Stanley (2007) [Original in 1898]. Saladin and the Fall of the Kingdom of Jerusalem. The Other Press. ISBN 978-9839541557. Oman, Charles William Chadwick. (1924) A History of the Art of War in the Middle Ages Vol. I, 378—1278 AD. London: Greenhill Books; Mechanicsburg, Pennsylvania: Stackpole Books, reprinted in 1998. Runciman, Steven (13 December 1987). A History of the Crusades: The Kingdom of Acre and the Later Crusades. Vol. III. CUP Archive. p. 542. ISBN 9780521347723. JSTOR 1845592. Stevenson, William Barron (1907). The Crusaders in the East: A Brief History of the Wars of Islam with the Latins in Syria During the Twelfth and Thirteenth Centuries. Cambridge University Press. p. 413. OCLC 3261335. Verbruggen, J.F. (1997). The Art of Warfare in Western Europe During the Middle Ages: From the Eighth Century to 1340. Boydell & Brewer. p. 388. ISBN 9780851155708.