Пеніциламін (Купреніл, Cuprimine), є препаратом, який в основному використовується для лікування хвороби Вільсона.ПЕНІЦИЛАМІН (PENICILLAMINUM) Опис активної речовиниТерапія хвороби Вільсона // Медицина світу, 2006 Він також використовується для людей з: каменями в нирках, які мають високий рівень цистину в сечі, ревматоїдним артритом і різним отруєннями важкими металами.Антидоти // ФЕ hdl: 10665/44053 Його приймають всередину.
Медичне використання Пеніциламін був схвалений для медичного використання в США в 1970 році. Він включений до переліку основних лікарських засобів Всесвітньої організації охорони здоров'я.
Використовується як хелатувальний агент: При хворобі Вільсона, рідкісному генетичному розладі метаболізму міді, лікування пеніциламіном залежить від його зв'язування з накопиченою міддю та виведення із сечею. Пеніциламін був другою лінією лікування отруєння арсеном після (). Більше не рекомендується.
При цистинурії, спадковому розладі, при якому високий рівень цистину в сечі призводить до утворення цистинових каменів, пеніциламін зв'язується з цистеїном, утворюючи змішаний дисульфід, який є більш розчинним, ніж цистин.
Пеніциламін використовується для лікування склеродермії.
Пеніциламін можна використовувати як () для лікування важкого активного ревматоїдного артриту у пацієнтів, які не відповіли на адекватне випробування традиційної терапії, хоч сьогодні він рідко використовується через доступність та інші засоби, такі як тоцилізумаб і тофацитиніб. Пеніциламін діє шляхом зменшення кількості Т-лімфоцитів, пригнічення функції макрофагів, зниження IL-1, зменшення ревматоїдного фактора та запобігання перехресному зшиванню колагену.
Побічні ефекти Поширені побічні ефекти включають висип, втрату апетиту, нудоту, діарею та низький рівень лейкоцитів у крові. Інші серйозні побічні ефекти включають проблеми з печінкою, облітеруючий бронхіоліт і міастенію. Не рекомендується людям з червоним вовчаком. Застосування під час вагітності може завдати шкоди дитині. Пеніциламін діє шляхом зв'язування важких металів; Утворені комплекси пеніциламін-метал потім виводяться з організму з сечею.
Пригнічення кісткового мозку, дисгевзія, анорексія, блювота та діарея є найпоширенішими побічними ефектами, які спостерігаються приблизно у 20–30 % пацієнтів, які отримували пеніциламін.
Інші можливі побічні ефекти включають: Нефропатія Гепатотоксичність Мембранозний гломерулонефрит Апластична анемія (ідіосинкратична) Антитілоопосередкована міастенія та , які можуть зберігатися навіть після його відміни Медикаментозний системний червоний вовчак Elastosis perforans serpiginosa2nd edition. Токсичні міопатії Небажаний ріст грудей Олігоспермія Cutis laxa (синдром в’ялої шкіри)ПЕНІЦИЛАМІН // УТІС, 2018
Хімія
Пеніциламін є трифункціональною органічною сполукою, що складається з тіолу, аміну та карбонової кислоти. Він структурно подібний до α-амінокислоти цистеїну, але має гемінал диметильні замісники α до тіолу. Як і більшість амінокислот, це безбарвна тверда речовина, яка існує в цвіттеріонній формі при фізіологічному pH.
Пеніциламін є хіральним препаратом з одним стереогенним центром та існує як пара енантіомерів. (S)-енантіомер, еутомер, є антиартритним, тоді як дистомер (R)-пеніциламін надзвичайно токсичний. З двох його енантіомерів L-пеніциламін (з абсолютною конфігурацією R) є токсичним, оскільки він пригнічує дію піридоксину (також відомого як вітамін B6). Цей енантіомер є метаболітом пеніциліну, але сам по собі не має антибіотичних властивостей. Відомі різноманітні комплексні структури пеніциламін-мідь.
Історія Джон Волше вперше описав застосування пеніциламіну при хворобі Вільсона в 1956 році. Він виявив цю сполуку в сечі пацієнтів (включаючи себе), які приймали пеніцилін, і експериментально підтвердив, що вона збільшує виведення міді із сечею шляхом хелатування. Спочатку йому було важко переконати кількох світових експертів того часу (Денні Брауна та Камінґса) в його ефективності, оскільки вони вважали, що хвороба Вільсона є головною проблемою не гомеостазу міді, а метаболізму амінокислот, і що димеркапрол слід використовувати як хелатор. Пізніші дослідження підтвердили як мідьцентровану теорію, так і ефективність D-пеніциламіну. Уолше також був піонером інших хелаторів у хворобі Вільсона, таких як триетилентетрамін і тетратіомолібдат.
Пеніциламін вперше був синтезований Джоном Корнфортом під керівництвом Роберта Робінсона.
Пеніциламін використовується при ревматоїдному артриті з першого успішного випадку в 1964 році.
Вартість У Сполучених Штатах у 2016 році компанія Valeant підняла вартість препарату приблизно з 500 доларів США до 24 000 доларів США для курсового лікування на місяць. В Україні ціна в 2022 р. зросла приблизно на 10 % у порівнянні із 2021 р.Купреніл таблетки, статистика
Синоніми (S)-3,3-dimethylcysteine, D-penicillamine, Penicilamina, Penicillamine, диметилцистеїн, 3-меркапто-D-валінКупреніл табл. в/о 250 мг (100 од.)
Примітки
Посилання КУПРЕНІЛ