Приватне акціонерне товариство «Бериславський машинобудівний завод» (ПрАТ «БМЗ») — одне з найстаріших промислових підприємств України, засноване наприкінці XIX століття. Завод спеціалізувався на виготовленні високоточних запчастин для локомотивів, дизельних поїздів, суднових двигунів та компресорів. До початку повномасштабного вторгнення підприємство випускало понад 400 видів продукції та щорічно освоювало до 20 нових найменувань, відіграючи ключову роль в економіці регіону як бюджетоутворююче підприємство для Бериславського району. Завод був повністю зруйнований внаслідок бойових дій під час російського вторгнення в Україну.

Історія

Заснування та ранній період Підприємство було засноване у 1896 році (за іншими даними — 1897 році) підприємцем Р. Айзенштоком. Початковою метою заводу було забезпечення місцевих аграріїв засобами для обробітку землі та ремонту сільськогосподарського інвентарю. Першою продукцією стали вироби з чавунного лиття, що мали попит у регіоні.

Радянський період У радянські часи завод зазнав кардинальних трансформацій, змінивши назву, профіль виробництва та значно розширивши свої потужності. Ключові етапи цього періоду:

1923 рік: Завод отримав назву «Червоний хлібороб» і спеціалізувався на виробництві сільськогосподарського реманенту; 1927–1928 рік: Проведена реконструкція заводу; 1931 рік: Підприємство перейменовано на мотороремонтний завод ім. В. Чубаря; 1938 рік: Змінив назву на автотрактороремонтний завод; Друга світова війна: Завод було повністю зруйновано; 1949 рік: Після відбудови підприємство перейменовано на Бериславський механічний завод; розпочато випуск нафтових двигунів; 1955 рік: Завод розпочав виготовлення дизельних електростанцій; 1961–1967 роки: Впроваджено нові технології, зокрема випуск високоміцного чавуну марок ВЧ–40 та ВЧ–50 для колінвалів та інших деталей ; З 1967 року: Розпочато виробництво устаткування для тепловозних, корабельних і стаціонарних дизелів, що визначило його подальшу спеціалізацію; 1979–1988 роки: Відбулося значне розширення: збудовано нові цехи, котельню та головну понижувальну підстанцію; 1980–ті роки: Розроблено та впроваджено нове покоління самоочисних фільтрів для кораблів і тепловозів.

Період незалежності України Після здобуття Україною незалежності завод продовжив розвиток, адаптуючись до нових ринкових умов. У жовтні 1995 року підприємство було реорганізовано у відкрите акціонерне товариство (ВАТ), а згодом форма власності змінилася на приватне акціонерне товариство (ПрАТ). Основними напрямами діяльності стали виготовлення навісних агрегатів для дизелів, компресорів, фільтрів та радіаторів для автотракторної техніки. Завод активно модернізувався, зокрема оновлював обладнання на сучасні обробні машини з Японії, що дозволяло підтримувати високу якість продукції.

Продукція Бериславського машинобудівного заводу регулярно постачалася для потреб АТ «Українська залізниця». У жовтні 2019 року філія «Центр забезпечення виробництва» уклала угоду на закупівлю запчастин виробництва БМЗ на суму 3,64 млн грн. У торгах брали участь виключно дилери заводу, які пропонували ідентичний товар одного виробника. Конкуренція між ними характеризувалася мінімальною різницею в ціні (0,05 %) та відсутністю зниження вартості під час аукціону.

Російське вторгнення в Україну Через своє стратегічне розташування та промислові потужності Бериславський машинобудівний завод став об'єктом військового використання для окупаційних військ, що зрештою призвело до його повного знищення та стало трагічною сторінкою в історії підприємства.

З початку повномасштабного вторгнення (з 24 лютого по 11 листопада 2022 року) завод був захоплений російськими військами. На його території окупанти розмістили військову техніку, склади боєприпасів та живу силу, використовуючи промисловий об'єкт як військову базу.

29 серпня 2022 року Збройні сили України завдали високоточного удару по території заводу, де на той час були сконцентровані сили противника. Це спричинило велику пожежу на складі боєприпасів, що підтвердив голова Бериславської районної військової адміністрації Володимир Літвінов.

Після деокупації правобережної Херсонщини виробничі потужності заводу опинилися на лінії вогню та зазнавали постійних обстрілів з боку російських військ з окупованого лівого берега Дніпра. Внаслідок цих обстрілів завод було повністю зруйновано: від цехів залишилися лише фрагменти фасадів.

Діяльність та продукція До свого знищення ПрАТ «БМЗ» було багатопрофільним машинобудівним підприємством із повним циклом виробництва. Воно спеціалізувалося на випуску продукції для транспортної, гірничодобувної та важкої промисловості, а також для агропромислового комплексу.

Основні напрямки Ключовими напрямками спеціалізації заводу були:

Виготовлення запчастин для локомотивів і дизельних поїздів; Виробництво комплектуючих для ремонту рухомого складу залізниці; Випуск запчастин для суднових двигунів і компресорів; Виробництво компресорів для тракторів (Т–150, К–701) та автомобілів (ЗІЛ, МАЗ, БелАЗ, КамАЗ); Ливарне виробництво: фасонне лиття з чавуну, алюмінію, латуні та бронзи вагою від 1 до 450 кг, а також відцентрове лиття для виготовлення гільз та втулок ; Продукція для агропромислового комплексу (подрібнювачі кормів, насоси) та товари загального призначення (казани, електроконвектори).

Спрямованість на випуск компонентів для важкої промисловості підтверджується довготривалими партнерськими відносинами заводу з провідними підприємствами гірничо–металургійного сектору та транспортної галузі, зокрема з «Криворіжсталлю», «Кривбасрудою», «Коломенським заводом», «Транс Маш Холдингом» та «Белжердорснабом».

Послуги та якість Окрім виробництва, завод надавав послуги з механічної, термічної обробки та гальванічного покриття деталей. Підприємство також мало власний дозвіл на видобування підземних вод для господарсько–питних та виробничих потреб, що забезпечувало його операційну автономність. Система менеджменту якості підприємства була сертифікована за міжнародним стандартом ISO 9001:2008, що підтверджувало високий рівень виробничих процесів.

Керівництво та власники У різні історичні періоди завод очолювали досвідчені управлінці, які забезпечували його розвиток та модернізацію. В період незалежності підприємство перейшло у приватну власність зі чітко визначеною акціонерною структурою контролю.

Керівники в різні роки

Р. Айзеншток (з 1896 до 1915); Г. Назаренко (1946–1964); М. Должиков (1964–1979); М. Булюк (1979–1988); О. Чалий (з 2001–?); Бабаков Сергій Олександрович — останній керівник (голова правління) згідно з даними державних реєстрів.

Власники ПрАТ «БМЗ» є приватним акціонерним товариством. Згідно з даними державних реєстрів, кінцевими бенефіціарними власниками підприємства були:

Мельник Людмила Михайлівна (непрямий вирішальний вплив, частка 53 %); Мельник Василь Іванович (непрямий вирішальний вплив, частка 35 %).

Примітки

Див. також Берислав Бериславський район Металургійна промисловість України

Посилання Офіційний сайт (архівна копія) Бериславський машинобудівний завод // www.ua–region.com.ua Бериславський машинобудівний завод // ЕСУ БЕРИСЛАВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД // youcontrol.com.ua Бериславский машиностроительный завод