Змінні зорі типу FS Великого Пса (FSCMa) — тип еруптивних змінних зір спектральних класів від O9 до A2, що мають у спектрі набагато сильніші лінії водню, ніж класичні Be-зорі. В окремий тип змінності виділено американською асоціацією спостерігачів змінних зір. Названі за прототипом — FS Великого Пса. Імовірно, об'єкти цього типу є подвійними зоряними системами, в яких обмін масою триває або нещодавно відбувся, і, швидше за все, складаються з принаймні однієї зорі головної послідовності B-типу в пиловій оболонці. Характерними рисами є амплітуда близько 2 зоряних величин та доволі велика тривалість змін блиску.

Відкриття та історія дослідження

Перша наукова публікація, де досліджувалася зоря-прототип, була датована 1989 роком. В самому дослідженні відзначалася квазі-періодичність цієї зорі з тривалістю циклу близько 296,5 діб. Автором дослідження була Елейн Халбедель (англ. Elaine M. Halbedel).

Наступне змістовне дослідження FS CMa було опубліковано в 1994 році. Воно було доволі комплексним, в результаті чого були суттєво покращені знання про цю зорю та природу її змін блиску. Було виявлено значна (на 0.4-0.5 зоряних величини) зміна яскравості зорі внаслідок довгострокових змін, що спостерігалися протягом 12 років — з 1980 по 1992. За цей час зоря збільшила свій блиск у видимій та ближній інфрачервоній області, і в той же час значно зменшила його на більших довжинах хвиль. Як і у попередній публікації, були розраховані показники кольору, які також змінювалися з часом.

Станом на лютий 2023 року опубліковано 58 наукових статей, що індексуються у NASA ADS. Серед об'єктів досліджень були і сам прототип — FS Великого Пса, й інші зорі, які були пізніше віднесені до цього типу. .

Характерні особливості Лінії випромінювання водню для зір типу FS CMa набагато сильніші, ніж у звичайних зір типу Be, і в спектрі також присутні певні заборонені лінії, тому їх іноді класифікують як підтип Be-зір.

Зорі FS CMa доволі рідкісні, тому відомо небагато об'єктів цього типу. Відповідно, це суттєво ускладнює дослідження їх властивостей. Також наразі немає загальноприйнятої теорії, яка б пояснювала походження подібних зір та причини зміни ними блиску. Кілька подібних об'єктів були виявлені у масивних зоряних скупченнях, і це виключило деякі теорії про їх походження. Одним із пояснень ефекту наразі є злиття подвійних зір.

Серед спектроскопічних особливостей відзначалася наявність ліній випромінювання водню серії Бальмера, а також додаткові лінії одноразово іонізованих заліза, нікелю, хрому, сірки та нейтрального кисню. Дослідники, які отримували спектри цієї зорі, відзначали суттєву змінність інтенсивності емісійних ліній.

В 1996 році було висунуто припущення, що зоря FS Великого Пса має п'ятий клас світності, тобто лежить на головній послідовності. Однак в одному з наступних досліджень подібні зорі позначалися саме як надгіганти за своєю світністю.

Критерії класифікації Згідно дослідження, проведеного Мірошниченко А.С. в 2007 році, є низка спостережуваних та фізичних критеріїв для цього типу змінних зір.

Спостережувані особливості:

Спектральні лінії: Наявні емісійні лінії водню, більш інтенсивні, ніж в звичайних Be зорях та звичайних надгігантах; Наявні лінії іонізованого заліза та нейтрального кисню; Подекуди наявні лінії іонізованого заліза і слабкі лінії двократно іонізованого кисню. Суттєвий надлишок інфрачервоного випромінювання з максимумом на довжині хвилі 10-30 мікрометрів. Розташування зір типу FS CMa за межами областей зореутворення. Друга зоря системи значно тьмяніша та холодніша за головну зорю.

Фізичні критерії:

Ефективна температура головного компоненту системи лежить в межах від 9000 К до 30 000 К. Десятковий логарифм світності головної зорі системи в межах між ~2,5 та ~4,5.

Приклади змінних зір цього типу

FS CMa - прототип IRAS 17449+2320 MWC 645 AS 78 CI Cam AS 119 HD 50138 AS 160 Hen 140 HD 85567 MWC 623 MWC 342 V669 Cep MWC 657

Галерея

Література