Столинська сотня — військово-адміністративна одиниця Чернігівського полку Гетьманщини.
Історія Створена після Білоцерківської угоди 1651 р. у складі Ніжинського полку. Як його підрозділ згадана у присяжних списках 1654 р. Вбирала села: Хвастівці, Колчинівку, Мартинівку, Махнівку, Максимівку, Більмачівку, Івангород. Сотенна старшина: Радимирський Леонтій — сотник; Поганяйло Пахом та Василь Юрійович — осавули; Більмачевський Михайло — хорунжий. Ліквідована після 1655 р.
Відновлена гетьманом Дем'яном Ігнатовичем (колишнім чернігівським полковником) у 1669 р. в складі Чернігівського полку, для його посилення. Виділена зі складу Березнянської сотні.
Весь час існування — адміністративна одиниця та військовий підрозділ Чернігівського полку. Скасована указом Катерини II про відкриття намісництв і ліквідацію полків та сотень на Лівобережній Україні (Малоросії). Населені пункти сотні включили до Чернігівського намісництва.
Сотенний центр: містечко Стольне (Столин) — нині село Стольне Корюківського району Чернігівської області. Серед козацької старшини сотні найбільш відомою є родина Бобирів.
Сотники Марченко Пилип (1669-1680) Басличенко Григорій (1688) Романович Сава (1696) Марченко Пилип (1697-1698) Юхим Гаврилович (1698) Юхим Семенович (1705) Бобир Роман (1707) Селецький Осип Семенович (1709-1725) Бобир Іван Романович (1727-1754) Бобир Роман Іванович (1754-1769) Городиський Іван (1780-1782)
Посилання СТОЛЬНЕНСЬКА [СТОЛИНСЬКА СОТНЯ]