Каракалпакстан

| місцева_назва = | назва_род = Каракалпацької Республіки | зображення_прапор = Flag_of_Karakalpakstan.svg | зображення_герб = Emblem of Karakalpakstan.svg | національний_девіз = | зображення_карти = Qaraqalpaqstan Respublikasi in Uzbekistan.svg | столиця = Нукус | розташування_столиці = | офіційні_мови = каракалпацька, узбецька, казахська (місцева) | найбільше_місто = Нукус | національний_гімн = | суверенна_держава = | незалежність = 1991 | дати_отримання_незалежності = 25 грудня | події = від СРСР | класифікація_за_розміром_території = | площа_території = 166 600 | покрито_водою_відсоток = | форма_правління = Автономна Суверенна Республіка в складі Узбекистану | головні_керівні_посади = Президент | імена_лідерів_країни = Аманбай Оринбаєв | населення_згідно_перепису = 2 015 000 | рік_перепису_населення = 2024 | густота_заселення = 11,5 | класифікація_за_густотою_заселення = | ВВП_ПКС = | рік_звітування_ВВП = | класифікація_за_рівнем_ВВП_ПКС = | ВВП_ПКС_на_душу_населення = | класифікація_за_рівнем_ВВП_ПКС_на_душу_населення = | ВВП_номінальний = | рік_звітування_ВВП_номінальний = | класифікація_за_рівнем_ВВП = | ВВП_на_душу_населення = | класифікація_за_рівнем_ВВП_на_душу_населення = | валюта = Сум | код_валюти = UZS | часовий_пояс = +5 | utc_поправка = | часовий_пояс_літній_час = | utc_поправка_літній_час = | телефонний_код = | код країни = | інтернет_домен = | ремарки = |image_map=Qaraqalpaqstan Respublikasi in Uzbekistan.svg}} Каракалпакста́нКаракалпацька Республіка, Каракалпакія, Республіка Каракалпакстан, , , Қарақалпақстан,  — автономна республіка у складі Узбекистану. По формі правління є парламентською республікою. Площа держави становить 166 тис. км². Столицею республіки є місто Нукус.

Етимологія Назва Каракалпакстан походить від етноніму каракалпаки та продуктивної топонімічної приставки -стан, за допомогою якого утворюються назви країн та місцевостей проживання народу, зазначеного в першій частині топоніму.

Політичний устрій Найвищим законодавчим органом республіки є Джокаргійський кенгеші Каракалпакстанського краю — парламент, що складається з депутатів, обраних на п’ятирічний термін за багатопартійною системою. Голова парламенту обирається із депутатів парламенту та виконує функції глави республіки. Він обирається на строк до п’яти років і не може перебувати на посаді більше двох термінів поспіль.

Виконавчу владу здійснює Рада Міністрів — уряд Республіки Каракалпакстан, який є вищим органом державного управління. У республіці діє власна Конституція, ухвалена 9 квітня 1993 року, яка має чинність разом із Конституцією Республіки Узбекистан. Каракалпакстан також має власні державні символи: герб, прапор і гімн.

Статус Глава XVII Конституції Республіки Узбекистану присвячена правовому статусу Каракалпакстану. Згідно зі статтею 85, Каракалпакстан є суверенною республікою, яка входить до складу Республіки Узбекистан, а її суверенітет гарантується Узбекистаном. Стаття 90 визначає, що взаємовідносини між Республікою Узбекистан і Республікою Каракалпакстан регулюються на основі Конституції Узбекистану, а також відповідних договорів і угод, укладених між обома сторонами. Згідно зі статтею 22, кожен громадянин Республіки Каракалпакстан одночасно є громадянином Республіки Узбекистан.

Відповідно до статті 1 Конституції Республіки Каракалпакстан, Каракалпакстан є суверенною демократичною республікою, що входить до складу Республіки Узбекистан. При цьому республіка має право на вихід зі складу Узбекистану, яке може бути реалізоване шляхом проведення загального референдуму.

Населення

Станом на 1 квітня 2024 року населення Каракалпакстану становило 2 015 000 осіб.

Чисельність населення Каракалпакстану оцінюється в 1,2 млн осіб, 400 тисяч з яких — етнічні каракалпаки, 400 тисяч — узбеки, 300 тисяч — казахи.

Великі міста, крім столиці, Нукуса: Ходжейлі, Чимбай, Кунград, Тахіаташ.

Історія

Давня історія У давнину каракалпаки були скотарями і рибалками, перша згадка про них датується 16 століттям. Під час розкопок поблизу каналу Амірабад, що проводились під керівництвом радянського археолога С. П. Толстова, була виділена, так звана, Амірабадська культура бронзової доби.

Сучасна історія Кара-Калпацька автономна область з центром у Турткулі (у 1929—1932 роках центром був Чимбай) була створена у 1924 році в складі Киргизької АРСР, а в 1930 році була перепідпорядкована безпосередньо РРФСР. У 1932 році перетворена на АРСР, а 5 грудня 1936 року ввійшла до складу Узбецької РСР. У 1933 році центром став Нукус. У 1964 році перейменована на Каракалпацьку АРСР. З 1992 року — Республіка Каракалпакстан.

Протести 2022 року

На громадське обговорення було винесено проєкт нової редакції Конституції Узбекистану, в котрій із опису статуса Республіки Каракалпакстан видалено слово «суверенна», а також забрано згадку про право республіки на відокремлення від Узбекистану. 1 липня 2022 року в республіці почалися протестиВ узбецькому Каракалпакстані спалахнули масштабні протести через спробу скасувати автономію (фото, відео), ТСН, 2 липня 2022.

Адміністративний поділ Станом на 1 січня 2011 року республіка поділена на 14 районів (районы) і 2 міста (қаласы) республіканського підпорядкування. № накарті Район, місто Центр Площа,км² (2004) Населення(перепис1989)Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность населения союзных республик СССР и их территориальных единиц по полу К-стьміст К-стьміськихселищ К-сть Дата утворенняЯкщо район був ліквідований, потім знову утворений, вказана дата останнього утворення. Джерело: статті про райони. 1 Амудар'їнський місто Мангіт 1021 108675 1 4 15 18.12.1957 2 Бірунійський місто Біруні 3952 1 1 13 31.12.1964Раніше існував у 1926—1963 роках, до 1957 — Шаббазький 3 Елліккалинський місто Бустан 5419 83207 1 0 13 23.03.1977 4 Канликульський міське селище Канликуль 744 29614 0 1 7 1970 5 Караузяцький міське селище Караузяк 6053 35376 0 1 8 1975Раніше існував у 1926—1959 під назвою Кара-Узяцький 6 Кеґейлійський міське селище Кеґейлі 924Без частини території Бозатауського району, приєднаної у 2004 році. Площа Бозатауського району подана окремо. 58584 1 2 9 бл.1926 7 Кунградський місто Кунград 74496 1 6 11 22.02.1964Раніше існував у 1926—1963 роках. 8 Муйнацький місто Муйнак 37487 1 0 6 бл.1926 9 Нукуський міське селище Акмангіт 953 41890 1 0 6 25.12.1968 10 Тахтакупирський міське селище Тахтакупир 21122 38710 0 1 8 1965Раніше існував у 1928—1963 під назвою Тахта-Купирський. 11 Турткульський місто Турткуль 7483 1 5 15 3.07.1927 12 Ходжейлійський місто Ходжейлі 2353Враховуючи територію сільського сходу громадян Беґжап, переданої Шуманайському району в 2010 році. 1 2 8 бл.1926 13 Чимбайський місто Чимбай 1444 1 1 11 бл. 1926 14 Шуманайський місто Шуманай 636Без території сільського сходу громадян Беґжап, включеної до Шуманайському району в 2010 році. 36330 1 0 7 9.01.1967Раніше існував у 1926—1963 роках. Бозатауський(скасований у 2004) селище Казанкеткен 2269 … Нукуський хакіміят … 212 202219 1 1 0 бл.1933 Тахіатаський хакіміят … 23 42960 1 0 0 28.09.1971 Загалом Нукус 166591 1215448 14 26 137 16.02.1925

Бозатауський район скасований 11 лютого 2004 року. Його територія включена до Кеґейлійського та Чимбайського районів.Постановление Кенгаша Олий Мажлиса Республики Узбекистан от 11.02.2004 г. N 598-II «О предложении Жокаргы Кенеса Республики Каракалпакстан об упразднении Бозатауского районного административно-территориального образования Республики Каракалпакстан» 18 листопада 2010 року сільський схід Беґжап Ходжейлійського району переданий у підпорядкування Шуманайському району.Госкомстатом проведена работа по внесению изменений в справочник Система обозначений административно-территориального образования (СОАТО) Населені пункти Станом на 1 січня 2011 року в республіці налічується 14 міст, 26 міських селищ і 137 сільських сходів громадян. Міста Міські селища Біруні Бустан Кунград Мангіт Муйнак Нукус Тахіаташ Турткуль Халкабад Ходжейлі Чимбай Шуманай Айтеке Акмангіт Алтинкуль Амірабад Буліш Водник Джумуртау Елабад Жаслик Казанкеткен Канликуль Каракалпакстан Каратау Караузяк Кеґейлі Киличбай Кипчак Кириккиз Кубла-Устюрт Міскін Найманкуль Нурліюль Тазабаг Тахтакупир Туркменкуль Хитай

Економіка

Економіка регіону раніше сильно залежала від рибальства в Аральському морі. Зараз вона підтримується вирощуванням бавовни, рису та фруктів, таких як сливи, груші, виноград та абрикоси, а також усіх видів динь. Каракалпакстан здобуває енергію від гідроелектростанції, побудованої ще за радянських часів на річці Амудар'ї, яка раніше була густонаселеною та протягом тисячоліть підтримувала екстенсивне зрошувальне сільське господарство. За часів Хорезмської імперії цей регіон досяг значної могутності та процвітання.

Через столітню зміну клімату та прискорене випаровування Аральського моря, спричиненим людською діяльністю наприкінці 20 століття, ландшафт у регіоні став спустошеним. Стародавні оазиси річок, озер, очеретяних боліт, лісів та ферм висихають та отруюються сіллю, що переноситься вітром, а також залишками добрив і пестицидів з висохлого дна Аральського моря. Літня температура підвищилася на 10 °C, а зимова температура знизилася на 10 °C. Рівні захворюваності на анемію, респіраторні захворювання та інші хвороби різко зросли.

Незалежницький рух Серед національно налаштованої інтелігенції шириться рух за від'єднання Каракалпакстану від Узбекистану. Основними причинами є самобутність каракалпаків, відносна віддаленість республіки від Ташкента, а також неприділення центром уваги основним проблемам Каракалпакстану: екологічним проблемам, зокрема забрудненню довкілля, осушенню Аралу, поганим соціальним умовам тощо. Офіційний Ташкент всіляко заперечує існування в республіці серйозних сепаратистських настроїв.

Мова Каракалпакстан має дві офіційні мови — узбецьку та каракалпацьку. За часів СРСР каракалпацька мова послуговувалася кирилицею, із 1996 року, як і в узбецькій, триває перехід на латиницю.

Джерела

Посилання Рада міністрів Республіки Каракалпакстан

Примітки

Виноски

Джерела