Каракалпацька мова () — мова каракалпаків, офіційна мова автономної республіки Каракалпакстан. Кількість носіїв станом на 2023 рік — 871 970.
Класифікація Каракалпацька мова входить у кипчацьку підгрупу тюркських мов (татарська, башкирська, карачаєво-балкарська, караїмська, кримськотатарська, казахська, карагашська, ногайська). Разом з ногайською, казахською і карагашською мовами належить до кипчацько-ногайської гілки. Лексично найближча до казахської мови, однак відрізняється від неї орфографічно та граматично. Деякі дослідники, як Олександр Самойлович, вважають північно-східний діалект каракалпацької мови діалектом казахської мови.
Як фінська, угорська і турецька, каракалпацька має сингармонізм, є аглютинативною і не має граматичного роду. Як правило, порядок слів слідує як підмет-додаток-дієслово.
Географічне поширення Каракалпацькою мовою переважно розмовляють у Каракалпакстані, Автономній Республіці Узбекистану. Етнічні каракалпаки, які живуть у вілоятах Узбекистану, як правило, спілкуються місцевими діалектами узбецької. Приблизно 2000 осіб в Афганістані розмовляють каракалпацькою і менш численна діаспора в Росії, Казахстані, Туреччині, також каракалпацькою розмовляють і в інших частинах світу. Деякі люди вважають каракалпацьку мову діалектом казахської мови; це нібито сталося через сталінську політику змішування етнічних груп у Центральній Азії, щоб вони не могли об'єднатися і повстати проти росіян (ще одним прикладом є велика узбецька меншина в Худжандському регіоні Таджикистану).
Офіційний статус Каракалпацька мова має офіційний статус в Автономній Республіці Каракалпакстан.
Говори Онлайн-довідник Ethnologue виділяє два говори в каракалпацькій мові: північно-східний і південно-західний. Німецький науковець Карл Генріх Менґес, який досліджував тюркські мови, у своїх працях згадував третій можливий говір, яким розмовляють у Ферганській долині. Південно-західний говір має букву č, яка в північно-східному відповідає букві š.
Фонетика
Голосні
Закон гармонії голосних в каракалпацькій виражений сильніше, ніж в інших тюркських мовах:
Голосний Може слідувати за:
У запозиченнях з російської та інших мов сингармонізм дотримується не завжди.
Приголосні
У каракалпацькій виділяють 25 приголосних фонем, з яких 4 (відзначені дужками) зустрічаються тільки в запозиченнях. Лабіальний Альвеолярний Палатальний Велярний Увулярний Глотальний Вибухові Африкат () () Спірант () () Носовий Тремтячі Бічні Ковзаючі == ==== ==== ==== ==== ==== ==== ==
Писемність З 1924 по 1928 роки для запису каракалпацької мови використовувався арабський алфавіт. У період між 1928 і 1940 роками використовувалася латинська графіка, після чого було запроваджено кирилицю. Після проголошення незалежності Узбекистану в 1991 році було прийнято рішення про повернення до латиниці, і в наш час в Каракалпакстані здійснюється поступовий перехід на цю графічну основу. Нижче наведено алфавіти з еквівалентними позначеннями МФА.
Арабський алфавітЛатиниця1928-1932Латиниця1932-1938Латиниця1938-1940КирилицяСучасналатиницяМФАاAaAaAaАаAaهӘәӘәӘәӘәВведена в 1957 роціÁáبBbBbBbБбBb VvVvVvВвVvگGgGgGgГгGgغƢƣƢƣƢƣҒғǴǵدDdDdDdДдDdهEeEeEeЕеEe ЁёyoجÇçÇçÇçЖжJjزZzZzZzЗзZzىIiIiJjИиIiيJjJjIiЙйYyکKkKkKkКкKkقQqQqQqҚқQqلLlLlLlЛлLlمMmMmMmМмMmنNnNnNnНнNnڭN̡n̡N̡n̡N̡n̡ҢңДо 1957 року — нгŃńوOOOoOoОоOo ӨөӨөӨөӨөÓóپPpPpPpПпPpرRrRrRrРрRrسSsSsSsСсSsتTtTtTtТтTtۇUuUuŬŭУуUu YyYyYyҮүÚúۋVvVvUuЎўWwفFfFfFfФфFfخXxXxXxХхXxھHhHhHhҲҳHh SsSsTstsЦцCcچCcŞşŞşЧчchشŞşŞşŞşШшSHsh ŞşŞşŞşЩщsh jjiЪъ ىЬьЬьЬьЫыÍı Ьь EeEeEeЭэEe Ююyu Яяya
Примітки
Посилання
Каракалпацька мова на сайті Ethnologue: Karakalpak. A language of Uzbekistan Онлайн-транслітератор для каракалпацької мови Каракалпацька мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Kara-Kalpak Каракалпацька мова на сайті WALS Online: Language Karakalpak