Червневий переворот (, назва в радянській епосі Червнева революція 1940 року) — події 21 червня 1940 в Естонії, в результаті яких впав уряд Юрі Улуотса. Наслідком стало призначення нового уряду на чолі з Йоганнесом Барбарусом, проведення позачергових парламентських виборів і надалі проголошення Естонської РСР 21 липня 1940 року Deklaratsioon Eesti kuulutamisest nõukogude sotsialistlikuks vabariigiks Декларация о провозглашении ЭССР.

Передісторія У грудні 1938 року в Естонії було ухвалено закон про проведення політики невтручання та нейтралітету ERAPOOLETUSE KORRALDAMISE SEADUS. , «Закон об организации нейтральности».

7 червня 1939 року у Берліні міністром закордонних справ Естонії К. Сельтером і рейхсміністром закордонних справ Німеччини Ріббентропом було підписано Договір про ненапад між Німеччиною та Естонією.

23 серпня 1939 року у р. Москві було підписано Договір про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом, секретним додатковим протоколом до якого були розмежовані сфери взаємних інтересів СРСР та Німеччини у Східній Європі. При цьому Естонія була віднесена до сфери інтересів СРСРПолпреды сообщают…:Сборник документов об отношениях СССР с Латвией, Литвой и Эстонией. Август 1939 г. — август 1940 г. (Министерство иностранных дел СССР). — М. Междунар. отношения, 1990, СС.16-18.

У вересні 1939 року уряд СРСР вів переговори з естонським урядом. Із переговорів народного комісара закордонних справ В. Молотова з міністром закордонних справ Естонії К. Сельтером 24-25 вересня 1939 р.:

Не примушуйте Радянський Союз застосовувати силу для того, щоб досягти своїх цілей. Розглядаючи наші пропозиції, не покладайте надій на Англію і Німеччину. Англія не в змозі що-небудь зробити на Балтійському морі, а Німеччина пов'язана війною на Заході. Зараз усі надії на зовнішню допомогу були б ілюзіями. Тож Ви можете бути впевнені, що Радянський Союз так чи інакше забезпечить свою безпеку. Якби Ви і не погодилися з нашою пропозицією, то Радянський Союз здійснив би заходи щодо своєї безпеки в інший спосіб, за своїм бажанням і без згоди Естонії.

28 вересня 1939 року у р. Москві був підписаний Пакт про взаємодопомогу між СРСР та Естонською Республікою, за яким СРСР отримав у своє розпорядження кілька військових та військово-морських баз на естонській територіїПолпреды сообщают…:Сборник документов об отношениях СССР с Латвией, Литвой и Эстонией. Август 1939 г. — август 1940 г. (Министерство иностранных дел СССР). — М. Междунар. отношения, 1990, СС.62-63.

29 вересня 1939 року в радіозверненні до народу президент Естонії Костянтин Пятс сказав, що договір про бази насамперед укладено на користь збереження нейтралітету Естонії і що Естонія, як і раніше, непорушна як і раніше.

Після укладання договору прем'єр-міністр Каарел Еенпалу залишив свою посаду, а 12 жовтня 1939 року до діяльності приступив новий уряд на чолі з професором Юрі Улуотсом. На запрошення Радянського уряду 7 грудня 1939 року Москву відвідав верховний головнокомандувач естонських збройних сил генерал Йохан Лайдонер. Лайдонер розповів думки про поїздку у своїй промові по радіо:Я можу засвідчити, що мій дружній візит до Москви дав мені ще раз твердий доказ того, що ми вчинили мудро, коли уклали договір про взаємодопомогу з Радянським Союзом. Цим ми вбереглися від військового зіткнення з Радянським Союзом і, що ще важливіше, у нас більш гарантована можливість уникнути вирування війни, що вирує зараз у Європі, і що в майбутньому ми можемо жити спокійно зі своїм великим східним сусідом.Sõjavägede ülemjuhataja vastuvõtt Moskvas (Эстонии не выдвинуто каких либо требований), Päevaleht, 17 декабря 1939 года 4-7 червня 1940 р. війська Білоруського Особливого, Калінінського та Прибалтійського військових округів були підняті по тривозі і почали під виглядом навчань зосередження до кордонів балтійських держав, одночасно в стан бойової готовності були приведені радянські гарнізони в країнах Балтії. Між Фінською затокою та Чудським озером зосередилися частини 11-ї стрілецької дивізії. На південь від Псковського озера були розгорнуті війська 8-ї армії (управління в Пскові) у складі 1-го, 19-го стрілецьких корпусів і Особливого стрілецького корпусу зі складу військ КалВО. Для посилення військ зазначених округів з 8 червня почалося перекидання частин 1-ї мотострілецької, 17-ї, 84-ї стрілецької дивізії і 39-ї, 55-ї легких танкових бригад з Московського, 128-ї мотострілецької дивізії з Архангельського і 5 стрілецька дивізія з Орловського військових округів. На кордонах Литви війська завершили зосередження та розгортання у вихідних районах до 15 червня, а на кордонах Латвії та Естонії — до 16 червня .

9 червня 1940 року Нарком оборони СРСР С. Тимошенко направив командувачу Червонопрапорного Балтійського флоту В. Трібуцу абсолютно секретну директиву № 02622. У директиві стояв наказ про перехід В. Трібуца в підпорядкування командувача Ленінградського військового округу Мерецкова і про те, що до 12 червня флот повинен забезпечити блокаду Естонії (як і інших країн Балтії) з моря. Також наказувалося забезпечити блокування повітряного сполучення та проведення операцій з висадки десанту в Таллінні та Палдіскі. Морська та повітряна блокади були встановлені 14 червня .

9 червня 1940 року в Ленінграді був зданий до друку «Короткий російсько-естонський військовий розмовник». Тематика розмовника зводилася до лексики опитування полоненого, перебіжчика чи місцевого жителя командиром РСЧА .

16 червня 1940 року в Заяві Радянського уряду уряду Естонії естонська сторона була звинувачена в невиконанні Пакту про взаємодопомогу і їй було запропоновано негайно сформувати в Естонії такий уряд, який був би здатний і готовий забезпечити впровадження Пакту про взаємодопомогу, а також, щоб був негайно забезпечено вільного допуску на територію Естонії радянських військових частин для забезпечення можливості здійснення Пакту про взаємодопомогуПолпреды сообщают…:Сборник документов об отношениях СССР с Латвией, Литвой и Эстонией. Август 1939 г. — август 1940 г. (Министерство иностранных дел СССР). — М. Междунар. отношения, 1990, СС.389-390.

Естонське керівництво було змушене погодитися і вже 17 червня стали прибувати додаткові війська Uus kokkulepe Nõukogude Liiduga Päevaleht, 18. juuni 1940.

Того самого дня (17 червня) З. Тимошенко надіслала секретну доповідь Сталіну про початок радизації зайнятих республік«Война 1941—1945. Факты и документы» Евгений Николаевич Кульков, Михаил Юрьевич Мягков, Олег Александрович Ржешевский.

Напередодні перевороту

19 червня 19 червня уряд Улуотса подав прохання про відставку президенту Костянтину ПятсуEesti tegutseb kõiges oma põhiseaduslikus korralduses Радиообращение премьер-министра проф. Улуотса, Päevaleht, 19 июня 1940 года . Прийнявши відставку уряду, президент доручив складання нового уряду генералу ЛайдонеруПолпреды сообщают…:Сборник документов об отношениях СССР с Латвией, Литвой и Эстонией. Август 1939 г. — август 1940 г. Обзор событий в Эстонии за период с 15 по 25 июня 1940 г., подготовленный полпредством СССР В Эстонии (Министерство иностранных дел СССР). — М. Междунар. отношения, 1990, СС. 435—443.

19 червня 1940 року до Таллінна для участі у складанні нового уряду прибув член Політбюро ЦК ВКП(б) А. А. Жданов, який відвідав президента республіки Костянтина Пятса. Також він зустрівся 19 і 20 червня з викликаним у Таллінн Максимом Унтом, якому запропонували посаду міністра внутрішніх справ у новому уряді і наказали організувати народні маси по всій Естонії з вимогами зміни уряду. Управління та інструктаж учасників довірили раднику з торгівлі (згодом посол в Естонії) посольства СРСР у Таллінні Володимиру Бочкарьову1940 год в Эстонии. Документы и материалы. Таллин, 1989. С. 111—112.

20 червня

21 червня 1940 року

Мітинг на майдані Свободи О 10 годині ранку 21 червня розпочався мітинг на площі Свободи () міста Таллінна. Мітингувальники тримали в руках плакати з написами: «Вимагаємо створення уряду, який чесно виконував би договори, укладені з Радянським Союзом» і «Вимагаємо робочим роботу, хліба і свободи!».

Кількість мітингувальників становила від 4000 до 5000 осіб. Серед них були робітники радянських військових баз та громадяни СРСР. Також на площі були присутні радянські військові підрозділи. З промовою виступили представник профспілок Оскар Пярн та представник радянської армії. Після закінчення виступу проспівали Інтернаціонал.

Далі була хода, рухаючись від бульвару Каарлі через Тоомпеа за маршрутом: вулиця Пікк Ялг (), вулиця Пікк (), бульвар Мере () і далі до замку Кадріорг.

У Кадріорзі на переговори з учасниками ходи на балкон вийшли президент Естонії Костянтин Пятс, верховний головнокомандувач Йохан Лайдонер і ад'ютант у чині полковника Герберт Граббі. Демонстранти вимагали відставки уряду Лайдонера — Юрімаа, негайного звільнення політв'язнів та створення умов для нормальної діяльності профспілок.

Частина демонстрантів, у супроводі радянських броньовиків, попрямувала до центральної в'язниці (). О 3-й годині дня за підтримки трьох радянських офіцерів звільнили 27 політичних ув'язнених.

До 6 години колона демонстрантів повернулася на Тоомпеа, де на вежі Довгий Герман був знятий державний прапор Естонії і поставлений червоний прапор.

Увечері о 22:15 по радіо було оголошено склад нового уряду на чолі з Йоганнесом Барбарусом.

Після перевороту Вночі 22 червня в Таллінні було чути постріли. Члени добровольчої воєнізованої організації Союз оборони Естонії почали проводити арешти, в ході яких загинуло троє озброєних робітників і 10 отримали пораненняПолпреды сообщают… Сборник документов об отношения СССР с Латвией, Литвой и Эстонией. Август 1939 г.— август 1940 г. М., 1990. С. 191..

5 липня 1940 року президент Пятс підписав указ про проведення позачергових виборів у Державну думу () Естонії та про формування нового складу Державної ради (), а також наказав уряду про вжиття необхідних заходів для забезпечення прискореної організації проведення виборів. Спираючись на це рішення, уряд Естонії 5 липня дав наказ про проведення виборів до парламенту 14 та 15 липня 1940 року. Для прискореного проведення виборів було ухвалено відповідні поправки до Закону про Вибори Riigivolikogu valimised 14. ja 15. juulil. Lääne Elu, 8. juuli 1940, nr. 78, lk. 1.

Див. також

Парламентські вибори в Естонії (1940) Договір про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом Радянська окупація балійських країн (1940) Радянська окупація Естонії

Посилання

Література

Посилання Роберт Нерман: «Eesti bussiliikluse arengut pidurdas sõda ja enamlaste hävitustöö» Postimees, 5 апреля 2007 года «1941 juunipööre: „Stalin tahtis, ja nii ka läks!“» SL Õhtuleht, 21 июня 2005 года «Punaste riigipööre 21. juunil 1940» Virumaa Teataja, 22 июня 2006 года (на эстонском) Эстония и Прибалтика в составе СССР (1940—1991) в российской историографии