Ірина Володимирівна Гургула ( 3 травня 1904, Болехів — 20 травня 1967, Львів) — українська мистецтвознавиця і педагогиня.
Біографії Народилася 3 травня 1904 року у місті Болехові (нині Івано-Франківська область, Україна). Протягом 1923—1933 років працювала у Львові науковою співробітницею «Національного музею. Ювілейної наукової фундації галицького митрополита Андрея Шептицького»; у 1928—1939 роках — Культурно-історичного музею Наукового товариства імені Шевченка. Одночасно навчалася у Львівському університеті імені Яна Казимира, який закінчила 1930 року. Магістр філософії з 1933 року.
З 1940 року — наукова співробітниця Державного етнографічного музею АН УРСР; у 1944—1950 роках заступниця директора з наукової роботи. Одночасно з 1944 року викладала художній текстиль та історії мистецтв у Львівській художньо-промисловій школі. У 1950—1967 роках завідувала відділом народного мистецтва Львівського музею українського мистецтва.
Померла у Львові 20 травня 1967 року.
Праці Серед робіт: Книга «Писанки Східної Галичини й Буковини» (Львів, 1929); Стаття «Видання українських вишивок з кінця ХІХ століття» // «Нова хата», 1930, частина 2; Книга «Народне мистецтво західних областей України» (Київ, 1966). Брала участь в укладанні видань: «Народні майстри Львівщини» (Львів, 1951); «Народні майстри» (Львів, 1959); «Народний одяг західних областей України» (Київ, 1959); «Українське народне мистецтво: Вбрання» (Київ, 1961); «Торжество історичної справедливості» (Львів, 1968); «Нариси з історії українського декоративно-прикладного мистецтва» (Львів, 1969). Упорядкувала каталог виставки Олени та Ольги Кульчицьких «Килими» (Львів, 1960).
Література Гургула Ірина Володимирівна // ;