Милиця Михайлівна Куте́пова ( 21 грудня 1917, Одеса — 8 грудня 2000, Одеса) — українська радянська скульпторка; членкиня Спілки «Рабіс» з 1935 рокуКутепова Милица Михайловна. Автобиография. // О. В. Сторчай. Автобіографії одеських художників 1944—1950‑х років як джерело вивчення їхнього життєпису: публікація архівного матеріалу. / Одеський художній вісник. 2019. № 1. С. 77. , Спілки художників Узбекистану з 8 січня 1943 року та Спілки радянських художників України.
Біографія Народилася 21 грудня 1917 року в місті Одесі (нині Україна) у сім'ї службовця. Після закінчення семирічної школи упродовж 1931—1935 років навчалася Одеському художньому училищі. Отримала спеціальність художниці-керамістки. 1935 року поступила на скульптурний факультет Київського художнього інституту. Через початок німецько-радянської війни у 1941 році, навчання закінчила у 1942 році у Самарканді, де знаходився Київський інститут як українське відділення при Московському державному художньому інституті. Була ученицею Макса Гельмана та Олександра Матвєєва. Дипломна робота — гіпсова скульптурна група «Клятва».
Протягом 1947—1978 років працювала в скульптурній майстерні Одеського художнього фонду. Жила в Одесі в будинку на вулиці Комсомольській/Старопортофранківській, № 12, квартира № 49Кутепова Милиця Михайлівна / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 80.. Померла в Одесі 8 грудня 2000 року.
Творчість Працювала в галузі станкової та монументальної скульптури. Серед робіт:
композиції «Клятва партизана» (1942); «Про бої, згарища…» (1946); «Бойова пісня» (1946, гіпс); «Мати» (1947); «Тривога» (1948); «Хлопчик із рибою» (1958); «Тривалі канікули» (1959); «Володимир Ленін із дітьми» (1965, бетон); «Хліб-сіль» (1970, бетон); для дитсадка в Умані (1971); фонтану дитсадка радгоспу «Ангарський» Іркутської області (1972); портрети «Коля» (1952); «Дівчата» (1953); «Тетянка» (1955); «Люся» (1957); «Дівчинка» (1961); портрет знатної ткалі О. Пирогової (1961); «Одеський школяр-герой Яків Гордієнко» (1972). </div> пам'ятники
Якову Свердлову у селі Свердловому Одеської області (1956, бетон тонований; співавторка Тетяна Стась); Герою Радянського Союзу Миколі Зайновському у селі Добрянці Кіровоградської області (1958); інше надгробок В. Волошину (1949); барельєф «1905 рік» (1952, металізація бетону бронзою). Брала участь у республіканських виставках з 1947 року, всесоюзних — з 1957 року.
Окремі роботи зберігаються в Одесському історико-краєзнавчому музеї.
Примітки
Література Кутепова Міліца Михайлівна // ; Кутепова Милиця Михайлівна // ;