Літо кохання () — соціальний феномен, що мав місце влітку 1967 року в США, коли близько 100 000 людей, переважно молодь із субкультури хіпі, зібралися в районі Сан-Франциско Гейт-Ешбері.E. Vulliamy, «Love and Haight», Observer Music Monthly May 20, 2007P. Braunstein, and M.Doyle (eds), Imagine Nation: The American Counterculture of the 1960s and '70s, (New York, 2002), p. 7. В ширшому сенсі літо кохання охоплює тогочасні музику хіпі, сплеск інтересу до галюциногенних наркотиків, антивоєнний рух та рух вільного кохання по всьому Західному узбережжю Сполучених Штатів і аж до Нью-Йорка.*

Хоча літо кохання часто розглядається як важлива культурна подія, його фактичне значення для звичайних молодих людей того часу поза США, зокрема у Британії, заперечується.

Культурно-історичне тло

Хіпі Літо кохання найчастіше розглядається в контексті розвитку цієї субкультури, хоча, звісно, не кожен з його учасників обов'язково був її частиною. Втім, хіпі, відомі також як діти квітів, і так були дуже різнорідною групою. Для одних важливою була колективна дія, життя в спільноті, когось удовільняло й індивідуальне самоствердження. Багато хто з них сповідував ідеї, близькі до лібертаріанства і анархізму (антиетатизм), хтось відкидав споживацькі цінності та переважна більшість виступали проти війни у В'єтнамі.

Небагато з них цікавилися політикою; інші більше переймалися самореалізацією в мистецтві (особливо музиці, поезії, живописі) або духовних і медитативних практиках, особливо східних, як-от дзен. Легкі наркотики (ЛСД, марихуана) були способом досягти тих же змінених станів свідомості та пов'язаних із ними одкровень, до яких вели ці духовні практики (див. нижче розділ Вживання наркотиків). Деякий інтерес також проявлявся до культури, духовних вчень і ритуалів корінних народів Америки. Більшість хіпі відкидали норми патріархальної моралі і водночас сповідували ненасильництво. Свобода була єдиною спільною для всіх цінністю.

Соціально-демографічною базою руху були переважно молоді люди і підлітки з білих сімей середнього класу. Зовнішнім виглядом хіпі підкреслювали свою контркультурність, зокрема, оголеністю і відмовою від гоління. В одязі віддавали перевагу речам, створеним або принаймні видозміненим своїми руками, іноді підкреслено бідним, іноді зі східними (індійськими) мотивами, цей стиль відомий як бохо. Квіти в зачісках, на одязі й аксесуарах (часто домальовані, вишиті або пришиті з клаптів) стали одним з загальновживаних символів.

Культура Сан-Франциско Учасники Літа кохання були натхненні твором В дорозі Джека Керуака (1957), богемним життям і творчістю біт-покоління американських авторів 1950-х років, з яких декотрі мешкали на півночі Каліфорнії, поблизу Сан-Франциско (зокрема, Кен Кізі з його комуною «Merry Band of Pranksters»). Ті, хто зібрався в Гейт-Ешбері протягом 1967 року, проголошували відмову від конформізму і матеріалістичних цінностей сучасного їм життя на користь психоделії; наголошували на обміні на противагу капіталістичному визиску та іноді на житті спільноти на противагу західному індивідуалізму.

Берклі, місцеве відділення Університету штату Каліфорнія, був важливим осередком антивоєнного руху, інтелектуальним та організаційним центром нових лівих. Хоча їхнє ставлення до культури хіпі загалом не було однозначно позитивним, вони мали вплив на частину учасників і використовували цей майданчик, як до того співпрацювали з організаторами «Human Be-In». В кінці 1966 ліві та демократи зазнали жорстокої поразки на виборах губернатора та представників штату в Конгресі США, до влади в Каліфорнії прийшов Рейган, послідовний прихильник корпоративного капіталізму і війни у В'єтнамі, що обіцяв жорстко придушувати акти громадянської непокори. Ця поразка посилила ескапістські настрої в вільнодумному середовищі студентів, митців і активістів.

В Сан-Франциско з 1950-х працює потужний центр дзен (), що підтримує зв'язки з відомими духовними лідерами й дослідниками цієї течії буддизму з Японії, США та всього світу.

З 1966 року в Гейт-Ешбері діяла група радикальних активістів вуличного театру , які заснували там безплатний магазин, а 7 червня 1967 року відкрилася Вільна лікарня Гейт-Ешбері з загальнодоступними медичними послугами.M. Isserman, and M. Kazin (eds), America Divided: The Civil War of the 1960s, (Oxford University Press, 2004), pp. 151—172.

Також у передмісті Сан-Франциско, Монтереї щороку проводився джазовий фестиваль, а в червні 1967-го було вирішено провести там , який розглядають як один із перших рок-фестивалів. В травні-червні в хіт-парадах лідирувала випущена для його промоції пісня San Francisco з багатьма відсилками до хіпі-культури. Слова love-in у тексті пісні є відсилкою до події Human Be-In, чий спосіб проведення і назва стали шаблоном для багатьох подібних подій та впізнаваними, завдяки увазі медіа.

Human Be-In Прелюдією до «Літа кохання» стало дійство, відоме як «Human Be-In» у парку Золота Брама 14 січня 1967 року, спродюсоване та організоване художником Майклом Боуеном.T.H. Anderson, The Movement and the Sixties: Protest in America from Greensboro to Wounded Knee, (Oxford University Press, 1995), p. 172.

Це був протест проти заборони ЛСД у штаті Каліфорнія та водночас мистецька подія з виступами зірок поезії, як-от Аллен Гінзберг, Лоуренс Ферлінгетті, Гері Снайдер, культових рок-гуртів Grateful Dead, Jefferson Airplane та багатьох інших. Саме на цьому заході Тімоті Лірі вперше озвучив свою фразу «увімкни, налаштуй, відкинь» (). Утопічні погляди Лірі та інших діячів психоделічної культури, узагальнені цією фразою, згуртували контркультуру хіпі, стали гаслом бунту 1960-х років. Їхні ідеї включали спільне життя, експериментування з психоделіками задля духовного розвитку, політичну децентралізацію та вихід із нормального суспільства. Термін «dropping out» (відкидати погляди або участь у чомусь, означає також відрахування з навчального закладу) став популярним серед багатьох студентів і старшокласників, багато з яких пожертвували традиційним продовженням навчання влітку чи навіть більшим, щоби побути хіпі.

Анонс події в хіпі-газеті Гейт-Ешбері The San Francisco Oracle проголошував:Новий спосіб святкування глибше людського андеґраунда має з'явитися, стати усвідомленим і ширитися, щоб дати шлях революції разом з відродженням співчуття, притомності і любові та стати одкровенням єдності для всього людства.San Francisco Oracle, vol. 1, issue 5, p. 2.Зібрання приблизно 30 000 людей на Human Be-In допомогло популяризувати рух і ідеї хіпі.T. Gitlin, The Sixties: Years of Hope, Days of Rage, (New York, 1993), p. 215.

Планування Термін «Літо кохання» виник з утворенням Ради літа кохання навесні 1967 року на тлі гуртування молоді в районі Гейт-Ешбері. Рада складалася з хіпі-комуни Family Dog, театру Straight, активістів Diggers, редакції The San Francisco Oracle та приблизно 25 інших людей, які намагалися пом'якшити деякі проблеми, очікувані через наплив молоді протягом літа. Рада також допомогла Безкоштовній клініці та організувала житло, харчування, санітарію, музику та мистецькі події, підтримувала координацію з місцевими церквами та іншими соціальними групами.

5 квітня 1967 року Рада провела пресконференцію, вперше публічно заявивши про «Літо кохання». Художник психоделічних плакатів Боб Шнепф отримав замовлення від Чета Гелмса, засновника Family Dog і одного з лідерів Ради, створити офіційний плакат, який скоро став одною з ікон епохи. Офіційний початок було намічено на 21 червня, день літнього сонцестояння і початок астрономічного літа.

Початок

Прибуття молоді Вже під час весняних канікул 1967 року студенти коледжів, старшокласники, молодь і неповнолітні, що втікали з дому, почали збиратися в Фріско (неформальна назва міста Сан-Франциско). Джон Ф. Шеллі, тодішній мер та Наглядова рада міста, були сповнені рішучості зупинити наплив молоді після закриття шкіл на літо. Однак своїми заявами і діями вони мимоволі привернули додаткову увагу до ситуації. Серія статей у San Francisco Examiner і San Francisco Chronicle повідомили національні ЗМІ та громадськість про наплив хіпі звідусіль.

Популяризація події Висвітлення ЗМІ напливу хіпі в Гейт-Ешбері привернуло увагу молоді з усієї Америки. Гантер С. Томпсон з The New York Times Magazine вигадав назву «Гешбері» (Hashbury, гра слів: співзвучне «Гейт-Ешбері» і водночас «Hash» сленговій назві гашишу та марихуани і «Bury»-«borough» містечко або район). 6 лютого 1967 року Newsweek надрукував чотиристорінкову кольорову статтю Відраховані з місією (, обігруючи згадане поняття «dropping out»). 17 березня журнал Time опублікував «Love on Haight» (знову гра слів, назва району Haight співзвучна до «hate», ненависть, або може прочитана як «hight» і тоді це «Кохання на висоті»). 6 червня 1967 Newsweek надрукував статтю «Хіпі йдуть». Про події в районі національні ЗМІ повідомляли майже щодня.T. Anderson, The Movement and the Sixties: Protest in America from Greensboro to Wounded Knee, (Oxford University Press, 1995), p. 174.

Про подію повідомляли і преса контркультурного руху, зокрема San Francisco Oracle, кількість читачів якої того літа перевищила півмільйона людей, і Berkeley Barb.

Репортажі про «контркультуру» стосувались і інших подій у Каліфорнії, таких як Ярмарок фантазій і Фестиваль чарівної гірської музики в окрузі Марін і Поп-фестиваль Монтерей, обидва в червні 1967 року. Монтерей у перший день музичного фестивалю зібрав приблизно 30 000 осіб, а в останній день їх кількість зросла до 60 000.T. Anderson, The Movement and the Sixties: Protest in America from Greensboro to Wounded Knee, (Oxford University Press, 1995), p. 175. Висвітлення в ЗМІ поп-фестивалю в Монтереї сприяло проведенню Літа кохання, оскільки багато хіпі опинились і лишились у Сан-Франциско, вирушивши до Каліфорнії, щоб послухати улюблені гурти: The Who, Grateful Dead, The Animals, Jefferson Airplane, Quicksilver Messenger Service, The Jimi Hendrix Experience, Отіса Реддінга, The Byrds і Big Brother and the Holding Company за участю Дженіс Джоплін.T. Gitlin, The Sixties: Years of Hope, Days of Rage, (New York, 1993), pp. 215—217.

«Сан-Франциско (Не забудь вплести квіти у волосся)» Музикант Джон Філліпс із групи The Mamas & the Papas написав пісню San Francisco (Be Sure to Wear Flowers in Your Hair) для свого друга Скотта Маккензі. Пісня мала популяризувати поп-фестиваль у Монтереї (Філіпс був його співорганізатором) і рух дітей квітів у Сан-Франциско. Випущена 13 травня 1967 року пісня мала великий успіх. До тижня, що закінчився 1 липня 1967 року, вона досягла четвертого місця в Billboard Hot 100 у Сполучених Штатах, де залишалася чотири тижні поспіль. Також вона була № 1 у чартах Великобританії та більшої частини Європи. Вважається, що було продано понад 7 мільйонів копій синглу по всьому світу.

Іншим славнем літа кохання стала пісня Бітлз. 25 червня 1967 в рамках всесвітнього телемарафону вони презентували свій хіт All You Need Is Love.

Події

Кінець травня 1967. Нью-Йорк На Мангеттені, поблизу району Гринвіч-Віллідж, під час концерту в парку Томпкінс-сквер у День пам'яті 1967 року деякі поліцейські попросили зменшити гучність музики. У відповідь деякі люди з натовпу почали кидати всілякі предмети, поранивши 7 поліцейських, відбулися сутички і 38 любителів музики потрапили під арешт. Між мером Джоном Ліндсі та комісаром поліції Говардом Р. Лірі розгорнулася дискусія про «загрозу хіпі». Після цієї події Аллан Кацман, редактор газети East Village Other, опублікував прогноз, що 50 000 хіпі приїдуть в Нью-Йоркський Іст-Вілідж влітку.

Каліфорнія Вдвічі більше, близько 100 000 молодих людей з усього світу, зібралися у районі Гейт-Ешбері в Сан-Франциско, а також у сусідньому Берклі та інших містечках району затоки Сан-Франциско, щоби приєднатися до руху хіпі, який ЗМІ зробили відомим. Тут діяла Безкоштовна клініка для безоплатного лікування, а Безплатний магазин безкоштовно роздавав предмети першої необхідності всім, хто їх потребував.