— сатиричний роман Нацуме Сосекі про японське суспільство епохи Мейдзі (1868—1912), зокрема своєрідну суміш західної культури і японських традицій.
В оригінальній назві використано дуже гучні слова, які більше підходять дворянину і передають пишномовність і власну значущість. Це дещо іронічно, бо мовець, антропоморфізований домашній кіт, є звичайним домашнім котом учителя, а не високопоставленого дворянина, як випливає з манери мови, — і це зразок любові Сосекі до жартівливого письма.
Книга була вперше опублікована десятьма частинами у літературному журналі . Спочатку Сосекі мав намір написати лише оповідання, яке становить перший розділ книги «Я, кіт». Однак , один із редакторів журналу, переконав Сосекі зробити серію творів, яка, в результаті, стилістично змінювалася по ходу випуску частин. Майже всі розділи можуть читатися як окремі твори.
Культурний вплив «Я, кіт» часто дають задають читати японським школярам, тому сюжет і стиль твору залишаються відомими задовго після публікації. Одним з наслідків було те, що манера мовлення оповідача, архаїчна вже на час написання, стала значною мірою асоціюватися з котом і книгою. Переважний особовий займенник оповідача, вагахай, рідко або взагалі не використовується в «реальному житті» в Японії, але зберігся в художній літературі завдяки цій книжці: як правило, для зарозумілих і помпезних антропоморфних тварин. Наприклад, Боузер, король-черепаха в багатьох відеоіграх із , використовує вагахай, як і Моргана, персонаж кота в Persona 5.
Український переклад Видавництво Фоліо видало книгу 2023 року в перекладі Івана Дзюби.
Примітки
Посилання
Повний текст (кюдзітай та ) на Aozora Bunko Повний текст (синдзітай та ) на Aozora Bunko Wagahai wa neko de aru на natsumesoseki.com (англійською, переклад 1906 року) Soseki Project (матеріали для читання книжок Сосекі в оригінальному вигляді японською)
Адаптації
Wagahai wa Neko de Aru (1982) на allcinema