«Сила і слава» () — роман Ґрема Ґріна, визнаний класикою світової літератури. Видано 1940 року.
1941 році роман відзначено . 2005 року журнал TIME назвав його одним зі ста найкращих англомовних романів з 1923 року«All Time 100 Novels». Time. 2005..
Українською мовою книга перекладена та опублікована 2023 року видавництвом "Свічадо".
Сюжет Дія книги відбувається в період жорстоких переслідувань католицької церкви в післяреволюційній Мексиці 1920-х років. Головний герой роману — «питущий падре» — католицький священник, який, всупереч наказу влади, під страхом розстрілу без суду і слідства продовжує ходити по глухих селах (в одному з них живе його жінка з його дитиною), служити меси, хрестити, сповідувати і причащати своїх парафіян. При цьому він, колись благополучний, пересічний, в міру доброчесний священник, від самотності та відчаю став пити і взагалі може здатися людиною неблагочестивою. Таким чином, читач бачить парадоксальне поєднання особистої духовної слабкості з наполегливим прагненням до святості, яке виявляється у служінні. Переслідуваний військовими, священник переходить через гірський хребет до сусіднього штату, де за нелегальні меси місцеві закони передбачають не розстріл, а лише штраф. Його селить у себе впливовий і багатий покровитель, який пропонує священнику залишитися і безбоязно служити в місцевій церкві, де якраз немає настоятеля. Священник відмовляється, потроху відновлюється від голоду та обморожень, а потім, отримавши звістку, що людина, яка помирає в горах, бажає причаститися, вирушає виконати свій обов'язок, потрапляє в засідку і опиняється під арештом. Згодом його страчують. У фінальній сцені роману на конспіративній квартирі, де колись бував головний герой оповіді, серед ночі з'являється новий священник.
Історичний контекст Історичним тлом «Сили і слави» стали події в Мексиці у першій половині ХХ століття, де на хвилі революції суспільні реформи все більше набирали антирелігійного й антицерковного характеру. Аж доки не були прийняті закони, які відкрили двері для жорсткої розправи над усіма аспектами релігійного життя: церковне майно націоналізували, храми сплюндрували і закрили, священників переслідували і вбивали або схиляли до співпраці, спокушаючи державною пенсією чи можливістю одружитись. Тих, хто чинив опір, страчували. За наявність релігійної літератури чи атрибутики зубожілих людей змушували платити штрафи чи гарувати у тюрмах. Це спровокувало повстання, яке тривало три роки — з 1926 по 1929-й — і увійшло в підручники з історії під назвою «Крістіада» (походить від гасла повстанців «Viva Cristo Rey!» — Хай живе Христос Цар!), а самих повстанців називали «крістерос».
Спершу віряни намагалися чинити мирний опір: писали петиції, здійснювали бойкоти. Але ця стратегія не дала бажаного ефекту, а тому незгодні почали вдаватися до спорадичних повстань, які згодом переросли у громадянську війну, під час якої з обох сторін сумарно загинуло близько 90 000 людей.
У 1937–1938 роках Ґрін провів у Мексиці кілька місяців, про що написав книжку дорожніх записок «Дороги беззаконня» (The Lawless Roads). Деякі історії і персонажі, які письменник описав у цих нотатках, знайшли відображення у романі «Сила і слава».
Під час подорожі Мексикою Ґрін побував у штаті Табаско, де й відбуваються події роману. Раніше там губернатором був Томас Ґаррідо Канабаль, котрий став прототипом лейтенанта у «Силі і славі». Канабаль був відомий своєю вдачею тирана й одержимістю супроти Церкви. Створивши загони так званих «червоносорочечників», він чинив розправи над усіма й усім, що мало релігійний характер. Його метою, як він сам вважав, була побудова нового суспільства, вільного від «забобонної релігійності».
Екранізація 1947 року режисер Джон Форд роман під назвою «Втікач».
Примітки
Посилання The Power and the Glory на www.playbill.com