Петро Павлович Юрченко ( 18 листопада 1937, Сухий Ставок) — український скульптор і педагог; член Харківської організації Національної спілки художників України з 1999 рокуЮрченко Петро Павлович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 465..
Біографія Народився 18 листопада 1937 року в селі Сухому СтавкуЮрченко Петро Павлович / Художники Харківщини. (нині Бериславський район Херсонської області, Україна). Упродовж 1962—1967 років навчався у Харківському художньому інституті/Харківському художньо-промисловому інституті. Був учнем Миколи Рябініна, Ірини Мельгунової.
Працює на посаді старшого викладача в Харківській державній академії дизайну та мистецтв. Мешкає у Харкові в будинку на вулиці 23 Серпня, № 73, квартира № 32.
Творчість Працює у галузях станкової та монументальної скульптури. Серед робіт: станкова скульптура «Червоний плугатар» (1966); «Портрет К. Хагельмозера» (1968); «Хокей» (1996); «Село» (1997); «Літо» (1997, дерево тоноване); монументальні роботи барельєф «Полум'я революції» (1971); рельєфні композиції «Великий Жовтень» та «Тріумф революції» на станції Харківського метрополітену «Холодна гора» (у співавторстві з художником Віталієм Лєнчиним)Станція «Холодна гора» / Мир метро. ; барельєф «Планеристи» (Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості); погруддя Ярослава Мудрого (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого). Бере участь у всеукраїнських і міжнародних виставках з 1995 року.
Примітки