Паул Гома (; 2 жовтня 1935, Мана, Оргіївський район, Румунія — 25 березня 2020, Париж, Франція) — румунський письменник.
Біографія Пауль Гома народився у селі Мана, біля Оргєєва у 1935 році. Після приєднання Бессарабії до СРСР він був депортований. Гома з матір'ю переїхали до Трансільванії у 1944 році.
У 1952 році за антикомуністичні погляди був позбавлено права навчатися у школі. У 1955 році, внаслідок розбіжностей із професорами та викладачами Інституту літератури та літературної критики М. Новіковим, Михаєм Гафіцем та іншими, обговорювався на засіданні ректорату Інституту. У 1956 протестував проти введення радянських військ в Угорщину. На знак протесту здав квиток члена Союзу робочої молоді.
У 1956 році був заарештований і засуджений спочатку на два роки, які провів у в'язницях Жилави та Герли. Згодом був примусово відправлений на поселення до села Летешть (нині Бордушань), повіту Яломиця, де перебував до 1964 року. Однак, в 1965 його не прийняли на 3-й курс Інституту літератури. Паулу Гоме довелося складати іспити на філологічний факультет Бухарестського університету.
У 1968 році вступив до РКП. У 1971 році у ФРН опублікував роман «Остинато», за що був запропонований до виключення з партії. У березні 1977 року опублікував першу замітку в «Роминія Літераре» (про наслідки землетрусу). В 1977 йому вдалося відправити на радіостанцію «Вільна Європа» лист протесту з приводу порушення прав людини в Румунії, за що він був затриманий і побитий Секурітаті [ джерело не вказано 1122 дня ]. Завдяки опіці «Міжнародної Амністії» Гомі вдалося уникнути арешту та ув'язнення.
20 листопада 1977 року разом із сім'єю він був позбавлений румунського громадянства та висланий до Франції. Приїхавши до Парижа, родина Гоми попросила політичного притулку. Гома продовжив боротьбу проти комуністичного режиму у Румунії. З 1977 року він мав статус апатрида.
25 квітня 2013 Гома отримав молдавське громадянство, а 28 червня — молдавський паспорт і оголосив про плани переїзду в Кишинів.
У тому ж 2013 році Спілка письменників Молдови висувала Гому на Нобелівську премію з літератури.
Гома відомий також звинуваченнями євреїв у насадженні комунізму та запереченням Голокосту. У своєму есе «Червоний тиждень 28 червня — 3 липня, або Бессарабія та євреї» Гома відкрито заперечує і виправдовує факт Голокосту, визначаючи дії союзного нацистської Німеччини режиму Іона Антонеску як «справедливу відплату, помста».
Література
Левіт І. Е. У наркотичному чаді юдофобії: з приводу есе письменника Паула Гоми «Червоний тиждень 28 червня — 3 липня 1940, або Бессарабія та євреї». Кишинів: Єврейський громадський культурний центр, 2004.
Примітки