Гео́ргій (Гіо́ргі) Хвічія (; — ) — грузинський і український військовик, полковник армії Грузії, доброволець УНА-УНСО, Добровольчого українського корпусу та батальйону «Карпатська Січ». Учасник воєн за незалежність Грузії та України.
Життєпис Народився в Тбілісі. Брав участь у війнах у Південній Осетії та Абхазії на початку 1990-х у складі воєнізованої організації «Мхедріоні». Під час битви за Сухумі у вересні 1993 був поранений у ногу та обличчя, внаслідок чого втратив окоExclusive: «ყველაზე საშინელი სისასტიკე იყო, როცა სამარხში ჯვარზე თმებით მიბმული ქალები ვნახეთ» — დოდო გუგეშაშვილი აფხაზეთის ომსა და ქართველ გმირებზე // Primetime.Ge.
Дослужився до звання полковника в грузинській армії. Обороняв Грузію від російської агресії у 2008 році. Очолював диверсійні групи, що діяли на окупованих Росією територіях Грузії.
У 2014 році приїхав в Україну, щоб допомогти боротися проти російських окупантів. Свою мотивацію пояснював так: «Українці допомагали нам, коли війна прийшла в наш дім, тож моїм обов'язком є допомогти вам тепер»Полковник Георгій Хвічія // Газета «Незборима нація». Приєднався до УНА-УНСО, із членів якої був сформований 131-й окремий розвідувальний батальйон. Пізніше воював у складі Добровольчого українського корпусу та батальйону «Карпатська Січ». Мав псевдо «Єгер»Пастух Б., Манчура Ол., Кучерук Ол. Скріплені кров'ю. — Київ, 2022.
Брав участь у боях за Донецький аеропорт, де дістав поранення в ногу. Тривалий час лікувався, переніс сім важких операцій. Також страждав від цукрового діабету. Після лікування повернувся на фронт, де перебував до самої смерті. Помер 30 червня 2016 року. Похований у Тбілісі на Пантеоні у Сабуртало.
Незадовго до смерті, у 2016 році повінчався з українкою Ларисою. Планував створити Молодіжний вишкільний центр «Карпатської Січі».
Нагороди Орден Вахтанга Горгасалі (Грузія); За даними грузинських ЗМІ, також був нагороджений низкою українських орденів.
Примітки