Вілем Лауфбергер (29 серпня 1890, Турнов, Австро-Угорщина - 26 грудня 1986) — чехословацький фізіолог, дослідник феритину. Академік Чехословацької академії наук, професор Карлового університету. Лауреат Державної премії Чехословаччини (1954)

Біографія Вілем Лауфбергер народився в Турнові 29 серпня 1890 року в родині лікарів. Його батько, як і дід були лікарями.

Продовжуючи сімейну традицію, Вілем вступив до медичного факультету Карлова університету, який закінчив 1916 року. В університеті навчався під керівництвом фізіолога , а також працював у лабораторії професора хімії Івана Горбачевського. Після здобуття диплома працював у Празькому інституті патології асистентом.

З 1921 року викладав на кафедрі загальної патології на медичному факультеті Університету Брно. У 1922 році обраний професором цієї кафедри.

З 1936 року Лауфбергер очолив кафедру фізіології медичного факультету Карлова університету в Празі. У 1938—1939 роках був деканом медичного факультету. З німецькою окупацією Чехословаччини всі університети були зачинені. Лауфбергер у цей час поступив працювати до Державного інституту громадського здоров'я, де вивчав фізіологічні основи розумової діяльності.

Після Другої світової війни знову очолював кафедру фізіології Карлового університету в 1952—1961 роках.

У 1952 році Лауфбергер очолив Лабораторію вищої нервової діяльності при Чехословацькій академії наук. Пізніше лабораторію було перейменовано на Лабораторію графічної діагностики.

Науковий внесок Перші дослідження Лауфбергер провів, ще навчаючись у Карловому університеті. Він показав роль гормонів щитоподібної залози в регуляції метаморфозу в земноводних. Разом зі своїм керівником Едвардом Бабаком молодий дослідник довів, що екстракт щитоподібної залози стимулює ріст і розвиток аксолотляReiß C, Olsson L, Hoßfeld U. 2015. The history of the oldest self- sustaining laboratory animal: 150 years of axolotl research. J. Exp. Zool. (Mol. Dev. Evol.) 324B:393–404.

Його вважають піонером молекулярної фізіології в Чехії. Він уперше виділив основний білок транспорту заліза — феритин. Також власним методом виділив інсулін.

Під час Другої світової війни Лауфбергер досліджував проблеми психофізіології, взаємодію периферичної та центральної нервової системи. Результати цих теоретичних досліджень він узагальнив у монографії 1947 року «Теорія збудження», де постулював наявність складної ієрархії нервових процесів.

Створив низку електрофізіологічних приладів, зокрема спатіокардіограф, поліреограф, стимулометр.

Наукові праці Автор понад 150 наукових праць. Серед них: Theorie der Insulinwirkung, Klin. Wschr., S. 264, 1924; О ферритине, Физиол. журн. СССР, т. 21, № 5-6, с. 751, 1936; Sur la cristallisation de la ferritine, Bull. Soc. Chim. biol. (Paris), t. 19, p. 1575, 1937; Spaciokardiography, Physiol. bohemoslov., sv. 4, s. 375, 1955; The polv-rheograph, ibid., sv. 6, s. 213, 1957; Hidden facets of life, Prague, 1962; Spatiocardiography, Prague, 1965.

Примітки

Джерела Лауфбергер Вилем / Т. П. Бабий, Л. Л. Коханова, Г. Г. Костюк [и др.] // Биологи: биогр. справ. — К., 1984 .— С. 360—361 В. А. Макаров. Лауфбергер Вилем. Большая Медицинская Энциклопедия, Том 12, под редакцией Петровского Б. В., 3-е издание Ivan Ruttkay-Nedecky. In memoriam VILÉM LAUFBERGER. Electrocardiology ’87: Proceedings of the 14th International Congress on Electrocardiology, Berlin, August 17th–20th, 1987, edited by Ernst Schubert, Berlin, Boston: De Gruyter, 1988, pp. 5-6. https://doi.org/10.1515/9783112484289-002 prof. MUDr. Vilém Laufberger, DrSc., dr. h. c.. Internetová encyklopedie dějin Brna

Література Trávnícková, E., & Trojan, S. (1990). Vilém Laufberger--vĕdec, pedagog a lékar [Vilém Laufberger--scientist, teacher and physician]. Casopis lekaru ceskych, 129(34), 1083–1088. Dostálek C. (1981). Dílo Viléma Laufbergera [Achievements of Vilém Laufberger]. Ceskoslovenska fysiologie, 30(2), 97–99. Rokyta R. (1990). Vzpomínka na akademika Viléma Laufbergera [A remembrance of academician Vilém Laufberger]. Ceskoslovenska fysiologie, 39(4), 373. Dostálek C. (1975). Osmdesát pĕt let akademika Viléma Laufbergera [80th birthday of Academician Vilém Laufberger]. Ceskoslovenska fysiologie, 24(4), 281–284. Akademik Vilém Laufberger--28. 8. 1890 [80th anniversary of Academician Vilém Laufberger--Aug. 28, 1890]. (1970). Vnitrni lekarstvi, 16(10), 1030–1032. Charát J. (1975). Osmdesát pĕt let adademika Viléma Laufbergera [The 85th birthday of Academician Vilem Laufberger]. Vnitrni lekarstvi, 21(10), 1022–1024. Antal, J., & Ruttkay-Nedecký, I. (1975). K zivotnému jubileu akademika V. Laufbergera [85th birthday of Academician V. Laufberger]. Bratislavske lekarske listy, 64(3), 375–376. Ze zivota fysiologické vĕdy. Oslava osmdesátých narozenin akademika Viléma Laufbergera [The physiological sciences. 80th birthday of Academician Vilem Laufberger]. (1971). Ceskoslovenska fysiologie, 20(3), 283–291. Kruta, V., Krecek, J., & Martínek, J. (1970). Osmdesát let akademika Viléma Laufbergera [80th birthday of Academician Vilem Laufberger]. Ceskoslovenska fysiologie, 19(4), 205–212. Trávnícková, E., & Trojan, S. (1990). Sto let od narození Viléma Laufbergera [100 years since the birth of Vilém Laufberger]. Ceskoslovenska fysiologie, 39(4), 271–286. Trávnícková E. (1991). Le centième anniversaire de la naissance de Vilém Laufberger, physiologiste tchèque [The hundredth anniversary of the birth of Vilém Laufberger, Czech physiologist]. Archives internationales de physiologie, de biochimie et de biophysique, 99(5), A127–A130. Trávnícková, E., & Trojan, S. (1990). To the centenary of the birth of Vilém Laufberger (1890-1990). Physiologia Bohemoslovaca, 39(4), 289–295. Dostálek C. (1975). Eightyfive years of Vilém Laufberger. Activitas nervosa superior, 17(3), 200. Svobodný P. (2006). Vilém Laufberger (1890- 1986) [Vilém Laufberger]. Casopis lekaru ceskych, 145(6), 508–509.