Інститу́т літерату́ри () — державна установа культури в Польщі, заснована згідно з указом міністра культури і національної спадщини від 25 лютого 2019 року (Офіційний вісник Міністерства культури і національної спадщини, пункт 12).

Інститут вписано до реєстру установ культури, він має статус юридичної особи. Директор Інституту літератури — .

Інститут здійснює патронат держави над колами авторів і дослідників сучасної польської літератури та літературної критики. Осідок Інституту міститься у Кракові. Головний напрямок діяльності — підтримка авторів некомерційної літератури, яким важко утвердитися на сучасному видавничому ринку. Інститут також підтримує читачів і авторів, працюючи над розвитком їхньої компетенції в галузі культури та заохочуючи до глибшого, самостійного читання високохудожньої прози та поезії. Важлива ділянка роботи — це також обмін дослідницьким досвідом у галузі літератури та її історико-культурних контекстів з країнами Центральної та Східної Європи.

Інститут розвиває значний видавничий проєкт , який охоплює літературні твори, монографії, наукові дослідження та критичні тексти. Серед них — забуті або маловідомі твори літераторів, що писали в еміграції та в Польщі після 1945 року, борючись з цензурою або публікуючись у самвидаві.

Накладом вісім тисяч примірників Інститут видає щоквартальний журнал . У ньому друкуються не лише визнані автори, а й дебютанти. Значна частина тиражу безплатно розсилається до бібліотек середніх шкіл по всій Польщі. У кожному номері є монографії й антології, присвячені видатним постатям сучасної польської літератури, які становлять «Бібліотеку літературної критики».

Ще одне видання Інституту — це «Trimarium. History and Literature of Central and Eastern European Countries» («Тримаріум. Історія та література країн Центральної та Східної Європи»), щоквартальний академічний журнал англійською мовою, який представляє літературний та історико-культурний контексти досліджень специфіки Центральної й Східної Європи, а також ініціює дискусії та поглиблені оцінки спільної спадщини цих країн.

Інститут також видає художню літературу (), літературознавчі книжки, адресовані академічним колам (), збірки есеїв та критичних нарисів (), а також тексти, присвячені спадку «Солідарності» (). Результатом співпраці з зарубіжними партнерами стають переклади чужоземними мовами книжок письменників і критиків, з якими співпрацює Інститут.

На порталі NowyNapis.eu в журналі Інститут публікує нові вірші, оповідання, фільми та інтерв'ю, записи авторських зустрічей і фестивалів. На цьому порталі також є  — онлайн-репозитарій, де зібрані як твори сучасних літераторів, так і присвячені їм тексти.

Інститут підтримує культуру та мистецтво в Україні: на україномовному порталі Posestry.eu публікуються твори польських літераторів у перекладі українською мовою, а також репродукції творів українського мистецтва. Перекладачам і митцям Інститут пропонує резиденції. Результатом роботи відділу міжнародних перекладацьких проектів стали також закордонні видання польської художньої літератури у Великобританії, Німеччині, Іспанії, Румунії та Болгарії.

Щоб активізувати письменників і дати читачам різноманітні можливості для участі в актуальному літературному житті, Інститут організовує на живо та онлайн зустрічі авторів, фестивалі, концерти та літературні конкурси, зокрема Національний літературний книжковий конкурс у номінаціях «Лірика», «Епос» та «Есеїстика». Щороку в ньому беруть участь сотні претендентів. Літературознавці, в тому числі докторанти, запрошуються на наукові конференції, присвячені сучасним польським письменникам, в тому числі на «Гербертівську майстерню» (Warsztaty Herbertowskie), зорганізовану на регулярній основі.

Інститут літератури співпрацює з такими партнерами: Інститут книги, , .

З початку російсько-української війни 2022 року Інститут активно залучає українських письменників до співпраці, допомагає родинам українських митців знайти тимчасовий притулок у Польщі.

Українські переклади польських авторів за сприяння Інституту літератури Юзеф-Марія Рушар. «Мене, текел, перес. Образи Бога у творчості Тадеуша Ружевича». — Львів: Літопис, 2020. — 268 с. ISBN 978-836-635-962-8. Переклала Тетяна Павлінчук Войцех Венцель. «Imago mundi». — Тернопіль: Крок, 2020. — 204 с. ISBN 978-617-692-593-4. Переклали Олександра Братчук, Олександра Іванюк Ян Польковський. «Розмови з Ружевичем». — Тернопіль: Крок, 2020. — 112 с. ISBN 978-617-692-580-4. Переклали Олександра Братчук, Ксенія Чикунова Юзеф-Марія Рушар. «Сонце республіки. Римська цивілізація у творчості Збіґнєва Герберта». — Львів: Літопис, 2021. — 178 с. ISBN 978-617-796-216-7. Переклала Тетяна Павлінчук Войцех Ліґенза. «Без рутини. Про поезію Віслави Шимборської та Збіґнєва Герберта». — Львів: Літопис, 2021. — 208 с. ISBN 978-617-7962-15-0. Переклала Тетяна Павлінчук Ян Польковський. «Канти». — Тернопіль: Крок, 2021. — 72 с. ISBN 978-617-692-659-7. Переклала Маріанна Кіяновська Януш Шубер. «Кругле око погоди та інші вірші». — Тернопіль: Крок, 2021. — 192 с. ISBN 978-617-692-629-0 ISBN 978-83-66359-66-6. Переклала Наталія Бельченко Анна Фрайліх. «Ім'я батька». — Тернопіль: Крок, 2021. — 192 с. ISBN 978-83-66765-91-7. Переклав Василь Махно Ян Польковський. «Голоси». — Тернопіль: Крок, 2021. — 64 с. ISBN 978-617-692-647-4. Переклали Юрій Завадський, Маріанна Кіяновська Ян Блонський. «Мова доречна. Есеї про польську поезію 2-ї половини XX століття». — Тернопіль: Крок, 2021. — 416 с. ISBN 978-617-692-644-3. Переклали Юрій Завадський, Жанна Слоньовська, Ірина Спатар, Наталя Ткачик Катажина Шевчик-Гааке. «Колючки Ґрюневальда. Не лише про екфразис». — Тернопіль: Крок, 2021. — 184 с. ISBN 978-617-692-646-7. Переклали Олександра Братчук, Жанна Слоньовська Юзеф Лободовський. «Очерети: Українська трилогія, частина перша». — Тернопіль: Крок, 2022. — 464 с. ISBN 978-617-692-711-2, ISBN 978-83-67170-84-0. Переклав Андрій Бондар Пйотр Лямпрехт. «Це місце». — Тернопіль: Крок, 2022. — 72 с. ISBN 978-617-692-708-2. Переклав Юрій Завадський Ян Кохановський. «Трени й інші вірші». — Тернопіль: Крок, 2022. — 160 с. ISBN 978-617-692-705-1, ISBN 978-83-67170-69-7. Переклав Петро Тимочко

Адріан Глень. «Мови дійсності. Про творчість Юліана Корнгаузера». — Тернопіль: Крок, 2022. — 168 с. ISBN 978-83-66359-61-1, ISBN 978-617-692-716-7. Переклала Наталія Сидяченко Мілош Беджицький. «пил/лип». — Тернопіль: Крок, 2022. — 64 с. ISBN 978-617-692-691-7, ISBN 978-83-67170-46-8. Переклав Володимир Дячун Яніна Осевська. «Синя мить». — Тернопіль: Крок, 2022. — 44 с. ISBN 978-617-692-695-5, ISBN 978-83-67170-45-1. Переклав Борис Щавурський Адам Лешкевич. «Хороші пси неквапливо сягають фіналу». — Тернопіль: Крок, 2022. — 56 с. ISBN 978-617-692-704-4. Переклав В'ячеслав Левицький Бартош Сувінський. «Слово про існування. Про творчість Галини Посвятовської». — Тернопіль: Крок, 2022. — 128 с. ISBN 978-617-692-707-5. Переклала Наталія Бельченко Колектив авторів. «Тому існує ніщо. Нариси про творчість Романа Хонета». — Тернопіль: Крок, 2022. — 240 с. ISBN 978-617-692-706-8, ISBN 978-83-67170-71-0. Переклав Юрій Завадський Юзеф Чапський. «Читаючи». — Львів: Літопис, 2022. — 408 с. ISBN 978-617-7962-18-1. Переклала Жанна Слоньовська Влодзімеж Болецький. «Венера з Дрогобича». — Львів: Літопис, 2022. — 252 с. ISBN 978-617-7962-19-8 Переклала Жанна Слоньовська Пауліна Субоч-Бялек. «Надкольори й надаромати: Шульц, Мюллер, Блекер». — Львів: Літопис, 2022. — 289 с. ISBN 978-617-796-220-4. Переклала Тетяна Павлінчук

Примітки

Посилання

Сайт щоквартального журналу «Новий напис. Лірика, епос, драматургія» Літературний портал Posestry.eu