Ільський НПЗ імені А. А. Шамара (ТОВ «КубаньНафтоГазКомплект-Ільський НПЗ» («КНГК-ІНПЗ»)) — нафтопереробне підприємство в Краснодарському краї, що входить до числа провідних нафтопереробних компаній Південного федерального округу Росії. Загальна проєктна потужність переробки — 6,6 мільйона тонн нафти на рік.

Загальна інформація КНГК-ІНПЗ займається прийманням, зберіганням та переробкою вуглеводневої сировини, а також відвантаженням готової продукції автомобільним та залізничним транспортом. Завод є одним з найбільших роботодавців у Краснодарському краї та має значний вплив на економіку регіону.

Майданчик НПЗ розташований в селищі міського типу Ільський Сєвєрського району Краснодарського краю, за 50 км від Краснодара. Площа виробничої ділянки заводу становить 72 гектари.

Завод випускає легку та важку нафтову фракцію, газойль, керосин, мазут, бітум.

Нафта, що переробляється на заводі, добувається в Росії, Казахстані, Азербайджані та інших країнах. Продукція КНГК-ІНПЗ експортується в країни Європи, Азії, Африки та Америки.

Історія Нафтопереробне виробництво, що раніше діяло на території сучасного КНГК-ІНПЗ, було засновано Азово-Чорноморським федеральним управлінням з будівництва доріг у 1980 році. Воно складалося з гудронно-бітумної установки, до складу якої входили прирейкові резервуари для гудрону з насосною станцією, блок підготовки гудрону, піч для нагрівання гудрону та спалювання газів окиснення, а також блок окиснення. Підприємство спрямовувалося на виробництво дорожнього та будівельного бітуму з сировини, яка постачалась з Грозного та Уфи. Продуктивність установки з виробництва бітуму становила 100—130 тонн на добу, що дозволяло забезпечувати підприємства по будівництву доріг від Сочі до Кореновська. Пізніше була розроблена технологія виготовлення покрівельного бітуму.

У 2001 році було прийняте рішення про перепрофілювання підприємства на середній нафтопереробний завод та будівництво установки з переробки важкої нафти з отриманням мазуту, а потім бітуму. У 2002 році бітумна установка була реконструйована в установку атмосферної перегонки нафти АТ-1 потужністю 35 тис. тонн на рік.

До 2013-го було побудовано та введено в експлуатацію ще чотири установки первинної переробки нафти, що довело потужність майданчику до 2,8 млн тонн на рік. У 2008 році при наявних двох установках НПЗ переробив 380 тис. тонн нафти, а у 2018-му вже 2,55 млн тонн нафти.

У 2021-му завдяки запуску шостої установки потужність НПЗ довели до 6,4 млн тонн.

Російське вторгнення в Україну (з 2022) 4 травня 2023 року був атакований чотирма БпЛА, три з яких влучили. Пожежа поширилась на 400 м². Для ліквідації наслідків було залучено співробітників МНС у кількості 4 осіб та 16 одиниць техніки. Щоб оперативніше впоратися із загорянням угрупування сил було збільшено до 167 осіб та 37 одиниць техніки. О 5:27 пожежу ліквідували. В результаті один резервуар було зруйновано та ще один пошкоджений. Об'єм пошкоджених резервуарів — 5000 м3. 5 травня 2023 року о 8:30 по нафтопереробному заводу було завдано чергового удару із застосуванням БпЛА, унаслідок якого пошкоджено одну з установок. На площі 60 м² виникла пожежа, яку ліквідували о 9:00.

9 лютого 2024 року безпілотники СБУ атакували Ільський та Афіпський нафтопереробні заводи, що знаходяться за 20 км один від одного, це спровокувало масштабну пожежу.

6 вересня 2025 року Сили спеціальних операцій у взаємодії з осередком опору в Краснодарському краї РФ «Черная искра» знищили головний об'єкт, який забезпечував функціонування НПЗ — переробну установку ЕЛОУ-AT-6. Вночі 31 грудня НПЗ було атаковано українськими дронами, почалася пожежа.

Уночі проти 17 лютого 2026 року Сили оборони України уразили Ільський нафтопереробний завод.

Вночі проти 2 червня ЗСУ знову вразили завод, на підприємстві виникла пожежа.

У ніч на 10 липня 2026 року Ільський НПЗ зазнав атаки БпЛА. Унаслідок удару на території підприємства спалахнула пожежа. Російська влада заявила, що причиною стало «падіння уламків» нібито збитих безпілотників.

8 серпня 2026 року Сили оборони України завдали удару БпЛА по Ільському НПЗ. Після влучання на території підприємства виникла пожежа.

У ніч на 26 вересня 2026 року Сили оборони України знову уразили Ільський НПЗ. Після удару на території підприємства виникла пожежа. За даними СБУ, після влучань було зафіксовано два осередки займання — у районі резервуарного парку та установки ЕЛОУ-АВТ.

Виробничі потужності Промислово-технічні потужності заводу включають п'ять технологічних установок переробки нафти загальною потужністю 3 млн тонн нафти на рік, а також об'єкти загальнозаводського господарства:

установка первинної переробки нафти АТ-1, потужністю до 120 тис. тонн на рік (запущена у 2001 році); установка первинної переробки нафти АТ-2, потужністю до 300 тис. тонн на рік (запущена у 2005 році); установка первинної переробки нафти АТ-3, потужністю до 300 тис. тонн на рік (запущена у 2009 році); установка первинної переробки нафти АТ-4 з потужністю до 300 тис. тонн на рік (запущена у 2010 році); установка первинної переробки нафти АТ-5 з потужністю 1800 тис. тонн на рік (запущена у 2013 році); установка первинної переробки нафти АТ-6 з потужністю 3600 тис. тонн на рік (запущена у 2021 році); резервуарний парк для зберігання нафти та нафтопродуктів об'ємом 87 тис. кубічних метрів (споруджений поетапно у 2006—2010 роках); приймально-розвантажувальний пункт для нафти та залізнична станція для розвантаження нафти та наливу світлих нафтопродуктів (споруджені поетапно у 2002—2010 роках); пункт наливу нафтопродуктів в автоцистерни; дві дизель-електростанції; котельна потужністю 5 тонн пари на годину; очисні споруди для промислових та дощових стічних вод; азотне та лужне господарства; інші допоміжні об'єкти загальнозаводського призначення.

Логістика Забезпечення сировиною здійснюється з системи нафтопроводів АК «Транснефть» (трубопроводи Кримськ – Краснодар, Нововеличківська – Краснодар) та залізничним транспортом з перевалочних нафтобаз «Грушовая» (район Новоросійська) та «Тихорецька» ПАТ «Чорномортранснефть».

Експорт нафтопродуктів морським транспортом здійснюється через порти Чорноморського та Азовського узбережжя (Новоросійськ, Туапсе, Тамань).

Вплив на екологію На заводі використовують очисні споруди промислових стоків з продуктивністю близько однієї тисячі кубометрів води на добу. Комплексний моніторинг якості повітря проводиться в межах санітарно-захисної зони за допомогою власної лабораторії та сторонніх акредитованих організацій. На підприємстві також використовують факельні системи закритого типу, призначені для безпечного спалювання технологічних газів і зменшення викидів забруднювальних речовин в атмосферу.

Програма модернізації Технічна модернізація НПЗ здійснюється в рамках інвестиційної угоди між керівництвом ТОВ «КНГК-ІНПЗ» та адміністрацією Краснодарського краю, яка була підписана на Російському інвестиційному форумі в Сочі 16 лютого 2018 року. Проєкт модернізації пройшов державну та екологічну експертизу. Він передбачає введення в експлуатацію нового обладнання, запуск установки первинної переробки нафти ЕЛОУ АТ-6 та комплексу з виробництва автобензинів та ароматичних вуглеводнів (КВААВ).

Нагороди 2014 рік — Диплом адміністрації Краснодарського краю «Лідер економіки Кубані» 2015 рік — Диплом переможця краєвого конкурсу «Лідер економіки Кубані» в номінації «Лідер високої соціальної ефективності» 2015 рік — Диплом лауреата краєвого конкурсу «Лідер економіки Кубані» серед підприємств галузі паливно-енергетичного комплексу Краснодарського краю 2019 рік — медаль Голови Ради директорів А. А. Шамара «За видатний внесок у розвиток Кубані»1 ступеня 2020 рік — медаль Голови Ради директорів А. А. Шамара «Герой праці Кубані»

Примітки