Сальвато́ре Сампе́рі (; , Падуя, Королівство Італія — , Тревіньяно-Романо, Італія) — італійський кінорежисер та сценарист. Активний діяч руху констетації в італійському кінематографі, або «бунтарського кіно». Також відомий як один з основних режисерів «еротичної комедії по-італійськи». Найвідомішим фільмом режисера вважається «Підступність» () 1979 року з Лаурою Антонеллі в головній ролі.

Сальваторе Сампері двічі номінувався на отримання «Золотого ведмедя» Берлінського кінофестивалю: у 1973 році за фільм «Підступність» та 1979 року за фільм .

Біографія Сальваторе Сампері народився 26 липня 1944 року в північноіталійському місті Падуя, що входить до складу регіону Венето. Він походив з заможної родини. Деякий час навчався Падуанському університеті, але покинув його. В студентські роки Сальваторе брав участь у студентському русі 1968 року. Протести в Італії тривали з початку 1960-х років і мали на меті демократизацію навчальних закладів. З того часу Сальваторе захопився , але замість протестної діяльності обрав кінематограф, як засіб «боротьби з буржуазним способом життя».

В той час Бернардо Бертолуччі знімав драму «Партнер» (), кіноекспресіоністський фільм, дії якого пов'язані з заворушеннями 1968 року. Сампері зіграв у фільмі одного зі студентів, а також дав частину грошей на виробництво стрічки. Того ж року Сальваторе розпочав свою власну кар'єру режисера та сценариста фільмом «Дякую, тітонько» (). Ця стрічка сатирична, точніше похмура історія демократичного суспільства й стосунків між племінником і тіткою, в якій секс сочиться в кожному погляді та жесті. Тітку Лею зіграла Ліза Гастоні, а племінника — . Кінокартина «Дякую, тітонько» — стала одним з перших еротичних фільмів італійського кінематографа після послаблення цензури й першим успіхом в кар'єрі Сампері.

Перші фільми Сампері, зокрема () 1969 року та () 1970 року, мали сильний політичний підтекст, але не мали особливого успіху. Сам Сальваторе сказав про «Серце матері»:

До еротичної теми режисер повернувся у 1973 році, коли Лаура Антонеллі зіграла роль спокусливої ​​економки у фільмі «Підступність» (). Цей фільм, дія якого відбувається у 1950 році на сонячній Сицилії, є, мабуть, найвідомішим фільмом Сампері. Він не тільки мав фінансовий успіх, але й прославив Лауру Антонеллі як одну з секс-символів 1970-х років. Через рік він знову зняв тих же акторів у фільмі з Лаурою Антонеллі й , як і в «Підступності» в головних ролях. Однак, цей фільм не досяг такої популярності, можливо, через більшу кількість еротизму та вульгарність.

У 1977 році Сальваторе зняв еротичну драму про сексуальність дітей і підлітків «Нене» (), яка є найвідомішим фільмом за участі «Лоліти італійського кіно», Леонори Фані. Різноманітні еротичні сюжети продовжувалися в кар'єрі Сампері і в майбутньому. Зокрема, комедія () 1981 року отримала значне визнання та гарні відгуки кінокритиків.

Найбільший успіх у Сальваторе мали фільми, налаштовані на еротику, серед них був також фільм () 1984 року з Монікою Гуерріторе в головній ролі Патриції Віані. Кіно, схоже на «Підступність» чи «Коханці та інші родичі», цього разу розповідало про кохання сестри та брата та одну з найбільш табуйованих тем суспільства — інцест.

У 1991 році відбулося повернення «Підступності» під назвою () знову з Антонеллі в головній ролі. Однак фільм не приніс бажаного успіху й став останньою повнометражною кінокартиною Сальваторе. Деякий час режисер знімав стрічки тільки для телебачення, та й то, після тривалої перерви. У 2004 році це був мінісеріал (), а у 2008 році (). Він попрощався зі світом серіалом (), перша частина якого вийшла в ефір у 2006 році, друга лише у 2009 році, вже після смерті Сальваторе. Режисерську роботу завершив , який також підготував третє продовження 2012 року. Сальваторе Сампері помер у Римі 4 березня 2009 року у віці 64 років.

Фільмографія

Примітки

Джерела