Алексан Матевосович Кіракосян (, село Айгабац Александропольського повіту Еріванської губернії, тепер Вірменія — , місто Єреван, Вірменія) — вірменський радянський діяч, 1-й заступник голови Ради міністрів Вірменської РСР. Депутат Верховної ради Вірменської РСР 4—11-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 10-го скликання.

Життєпис Навчався у Вірменському педагогічному інституті.

З 1936 року працював вчителем, директором школи.

З 1940 по 1945 рік — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. У 1942 році закінчив Військово-політичне училище імені Леніна.

Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1948 році закінчив Республіканську партійну школу при ЦК КП(б) Вірменії.

У 1948—1950 роках — голова виконавчого комітету Анійської районної ради депутатів трудящих Вірменської РСР.

У 1952—1957 роках — 1-й секретар Гукасянського районного комітету КП Вірменії.

У 1957—1958 роках — заступник завідувача відділу ЦК КП Вірменії.

У 1958—1961 роках — 1-й секретар Октемберянського районного комітету КП Вірменії.

У 1961—1962 роках — завідувач відділу партійних органів ЦК КП Вірменії.

У 1962—1965 роках — завідувач відділу сільського господарства ЦК КП Вірменії.

24 грудня 1962 — 27 листопада 1964 року — заступник голови Бюро ЦК КП Вірменії із керівництва сільським господарством.

15 жовтня 1965 — 3 грудня 1970 року — міністр м'ясної та молочної промисловості Вірменської РСР.

3 грудня 1970 — 21 лютого 1977 року — заступник голови Ради міністрів Вірменської РСР.

21 лютого 1977 — 9 січня 1986 року — 1-й заступник голови Ради міністрів Вірменської РСР.

З 1985 року — начальник Головного управління із охорони і використання пам'ятників історії і культури Вірменської РСР.

Потім — на пенсії в місті Єревані.

Помер 9 січня 2007 року в Єревані.

Нагороди орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни І ст. (1985) орден Вітчизняної війни ІІ ст. два ордени Трудового Червоного Прапора медалі Почесний громадянин міста Єревана (2001)

Примітки

Джерела Депутаты Верховного Совета СССР. 10-й созыв. Изд-во «Известия Советов депутатов трудящихся СССР». Москва, 1980.