Крила́та бо́мба (; також планеру́юча бомба, пла́не́рна бомба) — авіабомба, що планерує під час свого польоту. Порівняно зі звичайними бомбами, планерна завдяки підіймальній силі крил може долати значно більші відстані, тим самим роблячи їх застосування безпечнішим для літака-носія. Наприклад, комплект JDAM-ER, що перетворює бомбу на крилату, збільшує дальність запуску втричі, до 80 км, порівняно з базовим комплектом JDAM.

Часто крилаті бомби можуть мати ракетні прискорювачі для збільшення дальності польоту, однак від крилатих ракет їх відрізняє відсутність сталої тяги двигуна протягом польоту.

Як історичні, так і сучасні крилаті бомби переважно є керованими бомбами, часто високоточними.

Історія

Третій Райх

Під час війни в Іспанії Люфтваффе зіштовхнулось із труднощами при враженні рухомих кораблівFitzsimons, Bernard, ed. "Fritz-X", in The Illustrated Encyclopedia of 20th Century Weapons and Warfare (London: Phoebus, 1978), Volume 10, p. 1037.. Після цього, з 1938 року, німецький інженер проводив досліди із встановлення радіокерування на некеровані авіабомби. Зрештою це призвело до створення першої керованої авіабомби Fritz X (попри те, що її називають крилатою бомбою, вона такою не була — бо не мала підіймальних поверхонь і летіла балістичною траєкторією) та крилатої бомби / протикорабельної ракети Henschel Hs 293Christopher, John. The Race for Hitler's X-Planes (The Mill, Gloucestershire: History Press, 2013).

США Під час візиту до Великої Британії в 1941, американський генерал Генрі Ернолд помітив, що навіть у щільно забудованих містах багато бомб не влучають в будівлі. Він припустив, що планеруюча бомба не зможе пролетіти повз вертикальну споруду та ініціював створення таких бомб. Першою такою стала , що була вперше застосована 1944 року при бомбардуванні Кельна. Ця бомба мала боєголовку вагою 910 кг, скидалась із висоти 4500 м та мала дальність близько 32 км. При цьому відхилення складало до 1000—1500 м по дальності та 200—300 м по азимуту. Вона летіла на автопілоті, заснованому на гіроскопі, але також проводились досліди із різними системами наведення: , теплова, напівактивна та активна радарна, радіокерування тощо, але вони не пішли до виробництваOrdway, Frederick Ira; Ronald C. Wakeford (1960). International Missile and Spacecraft Guide. New York: McGraw-Hill. ASIN B000MAEGVC. Всього таких бомб було створено та використано тисячі, а після війни їх зняли з озброєння.

Флот США розробляв власні протикорабельні керовані засоби ураження з 1941 року. Першою успішною розробкою стала крилата бомба . Вона мала боєголовку вагою 450 кг, дальність польоту до 32 км та запускалась із висоти до 8 км. Bat була повністю автоматизованою системою з активним радіолокаційним наведенням, ставши першою у світі системою типу «вистрілив — забув». Перше застосування бомби відбулось у 1945 році, а знято її з озброєння було в 1953.

Під час В'єтнамської війни США активно використовували крилаті бомби з .

Конвертація в планерні На початку 2000-х США розробили комплект JDAM-ER на базі JDAM, що перетворює некеровану авіабомбу в керовану планерну. Дальність при цьому збільшується втричі — до 80 км. Аналогічний пристрій МПК в той час було розроблено і в Росії.

Під час російсько-української війни (з 2022) JDAM-ER та МПК активно застосовуються Україною та Росією відповідно. 18 жовтня 2025 року російські війська застосували нову модифікацію керованої авіаційної бомби, відому як реактивна плануюча бомба УМПБ-5Р, під час удару по місту Лозова Харківської області. За даними Харківської обласної прокуратури, боєприпас був запущений з відстані близько 130 кілометрів, що стало першим зафіксованим випадком використання цього типу зброї проти цього міста.

Перелік

Henschel Hs 293 (1943) — протикорабельна бомба з двигуном. (1943) (1944), (1944), (1944) — сімейство планерних бомб та торпед (1944) — протикорабельна планерна бомба (1963) AGM-154 JSOW (1998) (2003) — ізраїльський комплект, що перетворює некеровані бомби на керовані крилаті МПК (2003) — російський комплект, що перетворює некеровані бомби на керовані крилаті , (2003) GBU-39 SDB (2006) JDAM-ER (2006) — комплект, що перетворює некеровані бомби на керовані крилаті (2007) (2010) (2013) (2014) ПБК-500У «Дрель» (2018) GLSDB (2020) — конвертація GBU-39 для запуску з землі (2020)

Примітка:  — застосовується Силами оборони України.

Див. також

Некерована авіабомба Керована авіабомба Авіаційна торпеда Крилата ракета

JDAM Модуль планерування і корекції

Примітки