Федько (Федір) Козловський ( пер. пол. XV століття — після 1474) — канцлер (1444-1452) великого князя Свидригайла.
Життєпис Про Федька Козловського відомо, на жаль, дуже небагато. Народився, очевидно, на Волині, можливо — у селі Козлів біля Володимира (яке потім було в його власності), у першій половині XV століття. З цим населеним пунктом, імовірно, пов'язане його прізвище «Козловський». Був волинським зем'яниномOskar Halecki, Ostatnie lata Świdrygiełły i sprawa wołyńska za Kazimierza Jagiellończyka, Krakow, Nakł. Akademii Umiejętności, 1915, s. 142..
Майже від початку князювання Свидригайла в Луцьку, Федько Козловський був його канцлером протягом 1444-1452 роківUrzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 51.. За свою працю, очевидно, отримав від князя у володіння певні маєтності біля Луцька, деякими, як зем'янин, володів спадково. Так, село Ступно належало йому та його родині протягом 1444-1474Oskar Halecki, Ostatnie lata Świdrygiełły i sprawa wołyńska za Kazimierza Jagiellończyka, Krakow, Nakł. Akademii Umiejętności, 1915, s. 117.. 15 серпня 1444 року копний суд виніс вирок про приналежність Мощаниці до маєтності Ступно канцлера ФедькаArchiwum książąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie, Tom 1, Lwów, 1887, s. 41-42..
Після смерті Свидригайла, у березні 1452 року до Вільна приїхало посольство від Волинського князівства, яке привезло тіло померлого князя, і потім на сеймі мало вирішувати подальшу долю краю. Одним із членів цього посольства був Федько КозловськийOskar Halecki, Ostatnie lata Świdrygiełły i sprawa wołyńska za Kazimierza Jagiellończyka, Krakow, Nakł. Akademii Umiejętności, 1915, s. 188.. Після сейму Казимир IV Ягеллончик затвердив шляхетські маєтності на Волині, зокрема 5 сіл, які належали канцлеру Федьку КозловськомуOskar Halecki, Ostatnie lata Świdrygiełły i sprawa wołyńska za Kazimierza Jagiellończyka, Krakow, Nakł. Akademii Umiejętności, 1915, s. 127.Oskar Halecki, Ostatnie lata Świdrygiełły i sprawa wołyńska za Kazimierza Jagiellończyka, Krakow, Nakł. Akademii Umiejętności, 1915, s. 189.: Козлов (імовірно — Козлів (Володимирський район)), Бужани, Полгиновъ (можливо — Пильгани біля Бужан), селище Вятеро, СтупноLietuvos Metrika. Knyga Nr. 3: (1440—1498); Užrašymų knyga 3 / Lietuvos istorijos institutas; [parengė Lina Anužytė, Algirdas Baliulis]. — Vilnius: Žara, 1998 (Kaunas: Aušra). — p. 60..
1474 року він продав Ступно Андрушку ФедоровичуArchiwum książąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie, Tom 1, Lwów, 1887, s. 69.. Очевидно, пізніше він продав свої маєтності Студянку, Ступно та Мощаницю Федьку Олізаровичу за 60 кіп грошейArchiwum książąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie, Tom III, Lwów, 1890, s. 92..
Примітки
Джерела Adam Boniecki, Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich, Cz. 1, Tom. 5: Dowiattowie — Gąsiorkowicz, Warszawa, Skład główny Gebethner i Wolff, 1902, s. 264. Poczet rodów w Wielkiém Księstwie Litewskiém w XV i XVI wieku / ułożył i wyd. Adam Boniecki, Warszawa, Druk. J. Bergera, 1887, s. 54.