Валентина Яківна Овод ( 18 травня 1947 село Носівка — 18 травня 2023) — українська прозаїк, громадська діячка. Членкиня НСПУ (2016).
Життєпис Дитинство та юність пройшли в селі Носівка (нині місто Ніжинського району Чернігівської області). Від 1965 працювала на будівництві, продавчинею, технічною секретаркою у газеті в Києві;
В 1974 закінчила філологічний факультет Харківського університету. Від 1975 — працювала вихователькою у виробничих гуртожитках авіаційного заводу та Південної залізниці, в 1991—1995 — референткою із питань культури товариства «Просвіта», 1996—2001 – організаторкою творчих вечорів в українському культурному центрі «Юність», у 2001—2005 — завідувала відділом публіцистики журналу «Березіль» у Харкові.
Громадська діяльність Активістка національно-демократичного руху, її зусиллями організовано культурологічне товариство «Спадщина», яким керувала з 1987 — керівниця. Заснувала і редагувала газету «На сполох» Народного руху України (1989—1990).
Виступала з культурно-просвітницькими програмами на Харківському та Київському радіо й телебаченні.
Активна учасниця харківського Євромайдану.
Літературна творчість Дебютувала 1964 новелою в носівській районній газеті, друкувалася в журналах «Прапор» (згодом «Березіль»), «Україна», «Київ». Тема творів — місце людини в житті, спадщина, яку вона полишає після себе, духовні процеси, що сприяють розвитку громадянської активності, любов до рідного краю.
Основні твори: Дві матері: Оповідання, новели. 1987, Харків; У розчахнутому світі: Оповідання, новели, етюди. 2015, Харків.
Посилання Овод Валентина Яківна / К. М. Лагоза // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-74740
Література Салімонович Л. Пані українка: [про Валентину Овод] // Україна молода. 2005, 11 трав.