Баталов Леонід Ілліч (9 серпня 1913, Москва, Російська імперія — 24 жовтня 1989, Москва, СРСР) — радянський архітектор. Головний архітектор Останкінської телевежі. Заслужений архітектор РРФСР (1974), лауреат Державної премії РРФСР у галузі архітектури.
Життєпис Народився у Москві, проте після Жовтневої революції опинився у Саратовській губернії. У шестирічному віці втратив батьків та жив у дитячих будинках.
В 1936 закінчив Ленінградський інститут інженерів комунального будівництва, після чого продовжив навчання в Москві, в аспірантурі Академії архітектури.
Головний архітектор Останкінської телевежі, автор проектів двох телецентрів та будівлі аеровокзалу на Ленінградському проспекті. Багато творів створив спільно з архітектором Д. БурдінимМ. И. Астафъева-Длугач Д. И. Бурдин // Зодчие Москвы. В двух книгах. Книга 1. Зодчие Москвы XV—XIX вв. — М.: Московский рабочий, 1981.
Помер 24 жовтня 1989 в Москві. Похований у Москві на Троєкурівському цвинтарі (ділянка 2).
Визнання
заслужений архітектор РРФСР (1974) Державна премія РРФСР в галузі архітектури (1973) - за проектування та будівництво виробничого підприємства
Література Донецький Б. Н. Баталов Леонід Ілліч // Архітектори Саратова : біогр. слів. / Б. Н. Донецький, Є. К. Максимов. - Саратов, 2005. - С. 68-69 Симбірцев В. Леонід Баталов // Архітектура СРСР, 1974 № 1. - С. 48-55 Астаф'єва М. І. Леонід Баталов // Стр-во та архітектура Москви, 1978 № 5
Примітки
Посилання Біографія на сайті Саратовської універсальної наукової бібліотеки Могила Л. І. Баталова на сайті www.moscow-tombs.ru