Барон Фрідріх Вільгельм Карл Юліус фон Езебек (; 23 серпня 1870, Веймар — 25 травня 1951, Берлін) — німецький воєначальник, генерал піхоти рейхсверу. Кавалер ордена Pour le Mérite.

Біографія Представник знатного нижньосаксонського роду спадкових військовиків. Син гауптмана Прусської армії барона Фрідріха фон Езебека (1835–1870) і його дружини Анни, уродженої фон Паппенгайм (1846–?).

1 квітня 1890 року вступив в 1-й гвардійський піхотний полк в Потсдамі. З січня 1900 року відвідував Прусську військову академію. Після її завершення в липні 1903 року повернувся у свій полк. З березня 1904 року недовго служив у Великому Генштабі, а в квітні був переведений в штаб 7-го корпусу. З січня 1909 року — командир роти 1-го гвардійського піхотного полк. З жовтня 1912 року служив у Великому Генштабі. З квітня 1913 року — 1-й офіцер Генштабу (начальник оперативного відділу) 16-го корпусу в Меці.

Учасник боїв на Західному фронті. З 1 квітня 1915 року — начальник штабу свого корпусу. З 18 грудня 1916 року — 1-й офіцер Генштабу групи армій кронпринца. З 10 квітня 1917 року — начальник штабу армійської групи «А», з 18 червня 1918 року — 9-ї армії. З вересня 1918 року — комендант фортеці Мец.

Після закінчення війни був начальником штабу 7-го корпусу. З жовтня 1919 року — начальник штабу 6-го військового округу. З травня 1920 року — військовий комендант Глаца. З червня 1922 року — командир 8-го піхотного полку в Франкфурті-на-Одері. З лютого 1925 року — командир 3-ї піхотної групи. З 1 листопада 1926 року — командир 1-ї дивізії і командувач 1-м військовим округом. 30 вересня 1929 року вийшов у відставку. 20 квітня 1937 року отримав право на носіння форми 8-го піхотного полку.

Звання

Фанен-юнкер (1 квітня 1890) Фенріх (18 листопада 1890) Другий лейтенант (2 серпня 1891) Оберлейтенант (9 лютого 1900) Гауптман Майор (1 жовтня 1912) Оберстлейтенант (27 січня 1918) Оберст (1 жовтня 1920) Генерал-майор (1 січня 1924) Генерал-лейтенант (1 лютого 1927) Генерал піхоти запасу (30 вересня 1939)

Нагороди

Столітня медаль Орден Червоного орла 4-го класу Орден Корони (Пруссія) 4-го класу Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний лицар Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест Орден дому Саксен-Ернестіне, лицарський хрест 2-го класу Орден дому Ліппе, почесний хрест 3-го класу Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден «За військові заслуги» (Баварія) 3-го класу з мечами Орден Вюртемберзької корони, почесний хрест з мечами Ганзейський хрест (Гамбург і Любек) Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) 2-го класу Орден Білого Сокола, командорський хрест з мечами Хрест «За військові заслуги» (Ліппе) Галліполійська зірка (Османська імперія) Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами Pour le Mérite (3 квітня 1918) Хрест «За вислугу років» (Пруссія) Почесний хрест ветерана війни з мечами

Література

Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweig: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite. Band 1: A–G. Biblio Verlag, Osnabrück 1999, ISBN 3-7648-2505-7, S. 372–373. Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Freiherrlichen Häuser. 1888. Acht und dreißigster Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1887, S. 197. Reichswehrministerium (Hrsg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres. Mittler & Sohn, Berlin 1924, S. 111.

Посилання

Езебек на сайті Prussianmachine.com Езебек на сайті Lexikon der Wehrmacht.de Езебек на сайті Feldgrau.de Езебек на сайті Bundesarchiv.de Езебек на сайті Valka.cz

Примітки