Квітка папороті — легендарна чарівна квітка, яка нібито розцвітає в ніч на Івана Купала. За легендою, вона наділена магічними властивостями, цвіте лише раз на рік, у ніч літнього сонцестояння. Надає людині магічних здібностей для здобуття багатства, забезпечує достатком і удачею. Шукачі щастя на Івана Купала шукали міфічний цвіт папороті в лісі. Зустрічається у фольклорі та міфології країн Східної Європи, у слов'янській міфології та в балтійських країнах. Квітка є уявною, але її легенда надихає художників і письменників донині.
Література «Таємниця квітки папороті» — одне з оповідань, що були зібрані французьким фольклористом і письменником (1887—1959) у Оверні. Воно було опубліковане в збірці майже тисячі казок опублікованих у тринадцяти томах у збірці , виданій видавництвом Галлімар між 1948 (том I) і 1962 (том XIII) роками. «Квіт папороті» — збірка легенд українського письменника Леоніда Павленка, вперше видана 1990 року. «Коли Папороть цвіте» — одна з легенд у збірці «Квіт папороті» (1990) Леоніда Павленка.
Музика «Коли цвіте папороть» — фольк-опера на три дії українського композитора Євгена Станковича на лібрето Олександра Стельмашенка. Написана у середині 1970-х років, вперше прозвучала в концертному виконанні в 2011 році, на театральній сцені вперше була представлена 15 грудня 2017 року в Львівському національному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької. Літературною основою опери стали твори Миколи Гоголя, національний фольклор, героїчний епос, народні обряди.
Кінематограф — французький анімаційний короткометражний фільм режисера Владислава Старевича, знятий у 1949 році.
«Цвіт папороті» — український документальний фільм 1988 року про Державний академічний народний хор України імені Григорія Верьовки. «Квітка папороті» — мультфільм студії Київнаукфільм 1979 року, створений на основі повісті Миколи Гоголя «Вечір напередодні Івана Купала».
Інше Цвіт Папороті (танцювальний колектив) — дитячий танцювальний колектив Дніпровського району міста Києва.